ВІДПИСКИ НІЖИНСЬКИХ ВОЄВОД 50–70-х РОКІВ XVII СТ. У “АКТАХ, ОТНОСЯЩИХСЯ К ИСТОРИИ ЮЖНОЙ И ЗАПАДНОЙ РОССИИ”

  • Людмила Лесик магістр історії, вчитель Ніжинської ЗОШ I-II ступенів No12
Ключові слова: Ніжин, воєвода, доповіді, Акти Південно-Західної Росії

Анотація

У статті проаналізовано ділову документацію, яку ніжинські воєводи надсилали до Малоросійського приказу у 50-70-х роках XVII ст.,  т. зв. відписки, що були опубліковані в “Актах, относящихся к истории Южной и Западной России”. Це джерело з вивчення російської військової присутності на території Гетьманщини, було використано автором із метою показати характер взаємодії ніжинського воєводи та царського уряду, визначити основне коло питань, про які він обов’язково мав звітувати та завдань, які він мав вирішувати, а також розглянути становище російського військового контингенту в Ніжині.

Авторка констатує, що царські залоги на чолі із воєводами з’явилися в Чернігові, Ніжині, Переяславі та інших українських містах наприкінці 1650-х років. Було виявлено прізвища ніжинських воєвод, які служили у період, що досліджується, охарактеризовано напрямки їхньої діяльності. З’ясовано, що воєводи мали будувати в місті фортеці для оборони від ворогів, відати справами своїх гарнізонів, надсилати до Москви фінансові звіти про видатки, видавати государеву платню стрільцям, боротися з їхніми втечами, що було дуже поширеним явищем, а крім цього – стежити за діяльністю місцевої козацької адміністрації та внутрішньою політикою на підпорядкованих ним територіях, передавати царю чолобитні та клопотання, надавати інформацію про події в українських землях та на сусідніх територіях, залучати до роботи місцеве населення. За правління І. Брюховецького воєводи отримали право збирати податки з мешканців Гетьманщини (крім козаків та духовенства). Авторка доходить висновку, що саме через регулярні повідомлення воєвод у Москві знали про стан справ в Гетьманщині і у відповідності до отриманої інформації коригували свою політику по відношенню до українських земель. Тому воєводські відписки можна вважати цінним джерелом з історії самої гетьманської України.

Посилання

Akty, otnosyashchiesya k istorii Yuzhnoy i Zapadnoy Rosii, sobrannye i izdannye Arkheograficheskoy kommissiey (1869) (T. VI). Sankt-Peterburg, Rossiyskaya imperiya: Tipografiya V. V. Pratts.

Akty, otnosyashchiesya k istorii Yuzhnoy i Zapadnoy Rosii, sobrannye i izdannye Arkheograficheskoy kommissiey (1872). (T. VII). Sankt-Peterburg, Rossiyskaya imperiya: Tipografiya V. V. Pratts.

Akty, otnosyashchiesya k istorii Yuzhnoy i Zapadnoy Rosii, sobrannye i izdannye Arkheograficheskoy kommissiey (1875) (T. VIII). Sankt-Peterburg, Rossiyskaya imperiya: Tipografiya V. V. Pratts.

Akty, otnosyashchiesya k istorii Yuzhnoy i Zapadnoy Rosii, sobrannye i izdannye Arkheograficheskoy kommissiey (1877) (T. IX). Sankt-Peterburg, Rossiyskaya imperiya: Tipografiya M. Ettingera.

Almazov, A. (2016, Aprel 28). Osada “verkhnego zemlyanogo goroda” Nezhina vo vremya Ukrainskogo vostaniya 1668 g. Retrieved from http://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/1883-aleksandr-almazov-osada-verkhnego-zemlyanogo-goroda-nezhina-vo-vremya-ukrainskogo-vosstaniya-1668-g.

Andrievskiy, A. (1889). Kievskie tolmachi. Kievskaya starina, (5/6), 586–594.

Andrievskiy, A. (1891). Arkhivnaya spravka o morovoy yazve v Kieve v 1770– 1771 gg. Kievskaya starina, (8), 304–314.

Andrievskiy, A. (1895). Utesnenie kievskikh meshchan voennym postoem v 1763–1764 gg. Kievskaya starina, (5), 65–70.

Barsukov, A. P. (1902). Spiski gorodovykh voevod i drugikh lits voevodskogo upravleniya Moskovskogo gosudarstva XVII stoletiya po pechatnym pravitelstvennym aktam. Sankt-Peterburg, Rossiyskaya imperiya: Tip. M. M. Stasyulevicha.

Berlynskyi, M. F. (1991). Istoriia mista Kyieva. Kyiv, Ukraina: Naukova dumka.

Bondar, O. (2014). Chernihivska fortetsia v druhii polovyni XVII st. Sumskyi istoryko-arkhivnyi zhurnal, (ХХII), 42-47.

Diadychenko, V. A. (1959). Narysy suspilno-politychnoho ustroiu Livoberezhnoi Ukrainy kintsia XVII – pochatku XVIII st. Kyiv, Ukraina: Vydavnytstvo AN URSR.

Halushko, O. (1998) Rosiiski voievody v Chernihovi u druhii polovyni XVII – na pochatku XVIII st. V Ukraina i Rosiia v panorami stolit: Zbirnyk naukovykh prats na poshanu prof. K. M. Yachmenikhina (ss. 79-83). Chernihiv, Ukraina.

Ikonnikov, V. S. (1904). Kiev v 1654–1855 gg.: istoricheskiy ocherk. Kiev, Rossiyskaya imperiya: Tip. Imper. Univ. Sv. Vladimira, Aktsion. O-va pech. izd. dela M. T. Korchak-Novitskogo.

Ivanenko, A. (2013). Problema rozmishchennia tsaskykh harnizoniv na terenakh Hetmanshchyny. Hileia: naukovyi visnyk. Istorychni nauky, (79), 15-19.

Ivanenko, A. (2014). Do pytannia chyselnosti osobovoho skladu tsarskykh harnizoniv v Livoberezhnii Ukraini pislia ukladennia “Moskovskykh statei” 1665 roku. Hileia: naukovyi visnyk. Istorychni nauky, (85), 5-8.

Kompan, O. S. (1963). Mista Ukrainy v druhii polovyni XVII st. Kyiv, Ukraina: Vyd-vo AN URSR.

Nazarenko, V. (2014). Kyivska harnizonna shkola u KhVIII st. (uchni ta vchyteli, struktura i zmist osvity, materialne zabezpechennia navchalnoho protsesu). Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, (41), 36-41.

Nazarenko, V. (2015). Pobutovi umovy ta hospodarstvo Kyivskoho harnizonu u druhii polovyni ХVII – ХVIII st. Etnichna istoriia narodiv Yevropy, (45), 21-26.

Ogloblin, N. N. (1885). Voevodskie “vestovyya otpiski” XVII v. kak material dlya istorii Malorossii. Kievskaya starina, (7), 365–416.

Ogloblin, N. N. (1886). “Kievskiy stol” Razryadnogo prikaza. Kievskaya starina, (11), 536–552.

Ogloblin, N N. (1896). “Raskhodnaya kniga” Kievskay prikaznoy izby. V Chteniya v istoricheskom obshchestve Nestora-letopistsa, (Kn. ХІ, Otd. ІІ), 3-21. Kiev, Rossiyskaya imperiya: Univ. Tip.

Perepiska Nezhinskago voєvody Ivana Ivanovicha Rzhevkogo s Moskovskim pravi-telstvom 1665-1667 gg. Iz Moskovskogo glavnogo arkhiva Ministerstva inostr. del (1901). Chernigov, Rossiyskaya imperiya: Zemskaya tipografiya.

Shafonskiy, A. (1851). Chernigovskogo namestnichestva topograficheskoe opisanie s kratkim geograficheskim istoricheskim opisaniem Malyya Rossii, (Ch. 1). Kiev, Rossiyskaya imperiya: Universitetskaya tipografiya.

Shevchenko F. (2014). Russkie voevody na Ukraine. Ocherki vzaimootnosheniy Ukrainy i Moskovskogo gosudarstva vo vtoroy polovine XVII veka. V Istorychni studii: Zbirka vybranykh prats i materialiv (Do 100-richchia vid dnia narodzhennia). Red. kol.: V. Smolii (holova), H. Boriak, L. Dubrovina, і V. Popyk, і O. Udod; Uporiad. i kom.: S. Baturina, S. Blashchuk, I. Korchemna, і O. Yas (ss.41-319). Kyiv, Ukraina: Instytut istorii Ukrainy.

Sofronenko, K. A. (1960). Malorossiyskiy prikaz Russkogo gosudarstva vtoroy poloviny ХVII – nachala ХVIII vv. Moskva, SSSR: Izd-vo. Mosk. un-ta.

Yakovliv, A. (1993). Ukrainsko-moskovski dohovory v XVII–XVIII vikakh. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, (9), 122-128.

Zakrevskiy, N. V. (1868). Opisanie Kieva (3-e izd.) (T. 1–2). Moskva, Rossiyskaya imperiya: Mosk. arkheol.obshchestvo.

Zhelezko, R. (2013). Ukrainsko-moskovska viina 1668 r. v Nizhyni. Sivershchyna v istorii Ukrainy, (6), 180-183.

Опубліковано
2017-10-12
Як цитувати
Лесик, Л. (2017). ВІДПИСКИ НІЖИНСЬКИХ ВОЄВОД 50–70-х РОКІВ XVII СТ. У “АКТАХ, ОТНОСЯЩИХСЯ К ИСТОРИИ ЮЖНОЙ И ЗАПАДНОЙ РОССИИ”. City History, Culture, Society, (1), 163-170. https://doi.org/10.15407/mics2016.01.163
Номер
Розділ
Модернізаційні процеси в містах: імперський та радянський дискурси