КАРТОГРАФУВАННЯ ГЕНОЦИДУ РОМІВ УКРАЇНИ (1941–1944 РР.) ТА ПАМ’ЯТІ ПРО ЦЕ

Автор(и)

  • Михайло Тяглий Український центр вивчення історії Голокосту

DOI:

https://doi.org/10.15407/mics2021.12.118

Ключові слова:

геноцид, роми (цигани), нацистська окупація, картографія, колаборація, Друга світова війна, комеморація

Анотація

 

Упродовж низки проєктів, що їх останніми роками виконував Український центр вивчення історії Голокосту, було виявлено різноманітні історичні джерела, які загалом містять відомості про понад 140 місць загибелі ромів у зонах німецької окупації України. У цій статті подано п’ять карт, які є результатом пошукової роботи й заповнюють наявні на сьогодні у картографії та історіографії пробіли, дають змогу дати відповіді на такі запитання, що є нагальними при описі долі ромського населення України: 1) кількість і розташування місць страт ромів (що важливо для усвідомлення масштабу, регіональних особливостей і статистичних аспектів геноциду ромів на теренах України); 2) розподіл між кочовими та осілими ромськими жертвами за наявними джерелами (що важливо з огляду на концептуальні дискусії в історіографії щодо засад нацистської «циганської» політики, адже переважання жертв, які були осілими, переконливо демонструє, що у мотивації виконавців злочинів расово-ідеологічні чинники превалювали над уявленнями про «асоціальність» окремих ромів); 3) розподіл між німецькими виконавцями та місцевими співучасниками у злочинах щодо ромів (що важливо у контексті питання про ставлення місцевого населення до переслідуваних ромів та ступінь ініціативи місцевих органів врядування і допоміжної поліції у геноцидних акціях); 4) установа, яка задокументувала злочин (що важливо з погляду політики держави щодо документування злочинів проти ромів – зокрема, їхньої повноти та репрезентативності, – та особливостей формування суспільних уявлень про це); 5) наявність меморіальних об’єктів на місцях загибелі ромських жертв або зазначення наявності ромів серед жертв (що важливо у контексті формування соціальної пам’яті про геноцид ромів та наявності/відсутності механізмів «культурної пам’яті», що покликані увічнити пам’ять жертв). До кожної карти наведено опис методики її складання та аналіз наукової ваги поданих на ній відомостей. Узяті разом або окремо, карти мають потенціал для використання у науковій, освітній та музейній діяльності.

Посилання

Arad, I., Krakowski, Sh., & Spector, S. (Eds.). (1989). The Einsatzgruppen Reports. Selections from the Dispatches of the Nazi Death Squads’ Campaign Against the Jews. New York: Holocaust Library.

Assmann, Jan. (2011). Cultural memory and early civilization. Writing, remembrance and political imagination. Cambridge: Cambridge University Press.

Bartash, Volha. (2019). Towards ethnography of archival silence: Romani memory of Nazi genocide confronts the Soviet records. La Ricerca Folklorica, 2, 13–28.

Bauer, Yehuda. (1992). Correspondence: Gypsies and the Holocaust. The History Teacher, 25 (4), 513–552.

Bauer, Yehuda. (1998). Gypsies. In Yisrael Gutman, & Michael Berenbaum (Eds.), Anatomy of the Auschwitz Death Camp (pp. 441–445). Bloomington: lndiana University Press.

Bessonov, N. (2006). Genocid cygan Ukrainy v gody Velikoj Otechestvennoj vojny. In Roma v Ukraini. Istorychnyi ta etnokulturnyi rozvytok tsyhan (roma) Ukrainy (XVI–XX st.). Materialy kruhloho stola. Sevastopol: Veber, 4–28 [in Russian].

Browning, Christopher. (2004). The Origins of the Final Solution: The Evolution of Nazi Jewish Policy, September 1939–March 1942. Lincoln: University of Nebraska Press.

Dean, M. (2000). Collaboration in the Holocaust: Crimes of the Local Police in Belorussia and Ukraine, 1941–44. New York: St. Martin’s Press.

Dereiko, I. I. (2012). Mistsevi formuvannia nimetskoi armii ta politsii u Raikhskomisariati “Ukraina” (1941–1944 roky). Kyiv: Instytut istorii Ukrainy [in Ukrainian].

Derzhavnyi arkhiv Avtonomnoi Respubliky Krym, f. R-1289, op. 1, spr. 5, ark. 27.

Dolhanov, P. (2015). Formuvannia ta implementatsiia memorialnoho zakonodavstva Ukrainy u sferi vshanuvannia pam’iati zhertv henotsydiv i podolannia yikhnikh naslidkiv. Holokost i suchasnist. Studii v Ukraini i sviti, 1 (13), 9–49.

Feferman, K. (2003). Soviet investigation of Nazi crimes in the USSR: documenting the Holocaust. Journal of Genocide Research, 5 (4), 587–602.

Finder, G., & Prusin, A. (2004). Collaboration in Eastern Galicia: The Ukrainian police and the Holocaust. East European Jewish Affairs, 34:2, 95–118.

Garrard, J. (1995). The Nazi Holocaust in the Soviet Union. Interpreting Newly Opened Russian Archives. East European Jewish Review, 2, 4–30.

Gilbert, Martin. (2009). The Routledge Atlas of the Holocaust. Abingdon: Routledge, 187.

Golczewski, F. (1998). Organe der deutschen Besatzungsmacht: die ukrainischen Schutzmannschaften. In W. Benz (Hrsg.), Die Bürokratie der Okkupation. Strukturen der Herrschaft und Verwaltung im besetzten Europa (s. 173–196). Berlin.

Gosudarstvennyj arhiv Rossijskoj Federacii, f. 7021.

Hancock, Іаn. (1996). Responses to the Porrajmos: The Romani Holocaust. In Alan S. Rosenbaum (Ed.), Is the Holocaust Unique: perspectives on comparative genocide (pp. 39–64). Oxford: Westview Press.

Holler, M. (2009). Der nationalsozialistische Völkermord an den Roma in der Besetzten Sowjetunion (1941–1944). Heidelberg.

Kruglov, A. (2009). Genocid cygan v Ukraine v 1941–1944 gg.: statistiko-regional’nyj aspect. Holokost i suchasnist. Studii v Ukraini i sviti, 2 (6), 112 [in Russian].

Lenchovska, A. (2009). Videosvidchennia Instytutu Fondu Shoa yak dzherelo do vyvchennia ta vykladannia istorii romiv Ukrainy u period 1941–1944 rr. Holokost i suchasnist. Studii v Ukraini i sviti, 2 (6), 114–123 [in Ukrainian].

Lewy, Guenter. (1999). Gypsies and Jews under the Nazis. Holocaust and Genocide Studies, 13 (3), 383–404.

Lewy, Guenter. (2000). The Nazi persecution of the gypsies. Oxford; New York: Oxford University Press.

Lutz, Brenda Davis, & Lutz, James М. (1995). Gypsies as Victims of the Holocaust. Holocaust and Genocide Studies, 9 (3), 346–348.

Margalit, Gilad. (2000). The uniqueness of the Nazi persecution of the Gypsies. Romani Studies, 5 (10, No. 2), 185–210.

Martynenko, T. (2013). Ukrainska dopomizhna politsiia v okruzi Lviv-misto: shtrykhy do sotsialnoho portreta. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia istorychna, 48, 152–167 [in Ukrainian].

Milton, Sybil. (1991). Gypsies and the Holocaust. The History Teacher, 24 (4), 375–387.

Milton, Sybil. (1992). Nazi policies toward Roma and Sinti, 1933–1945. Journal of the Gypsy Lore Society, 5 (2, No. 1), 1–18.

Moine, N. (2008). La commission d’enquête soviétique sur les crimes de guerre nazis: entre reconquête du territoire, écriture du récit de la guerre et usages justiciers. Le Mouvement Social, 222 (1), 81–109.

Pervichnye materialy perepisi naselenija SSSR 1939 g. Raspredelenie naselenija po zanjatijam i nacional’nosti (Rossijskij gosudarstvennyj arhiv jekonomiki, f. 1562, op. 336, t. 1, d. 1158–1159).

Pohl, D. (2002). Ukrainische Hilfskräfte beim Mord an den Juden. In G. Paul. (Hg.), Die Täter der Shoah. Fanatische Nationalsozialisten oder ganz normale Deutsche? (s. 205–234). Göttingen.

Poulsen, N. B. (2005). War crime investigation po-sovetski? The Extraordinary State Commission and the Stalinist system of investigating Nazi crimes. (PhD dissertation). University of Copenhagen, 129.

Prusin, A. (2007). Ukraynskaia polytsyia y Kholokost v heneralnom okruhe Kyev: deistvyia y motyvatsyy. Holokost i suchasnist. Studii v Ukraini i sviti, 1, 31–59 [in Russian].

Radchenko, Yu. (2011). “Ioho choboty ta esesivska forma buly zabryzkani krov’iu...”: taiemna polova politsiia, politsiia bezpeky ta SD, dopomizhna politsiia u terori shchodo yevreiv Kharkova (1941–1943 rr.). Holokost i suchasnist. Studii v Ukraini i sviti, 2 (10), 46–86 [in Ukrainian].

Rossiiskii gosudarstvennyi arkhiv ekonomiki, f. 1562, op. 336, tom 1, d. 1158–1159.

Sanders, M. R. (1995). Extraordinary crimes in Ukraine: an examination of evidence collection by the Extraordinary State Commission of the U.S.S.R., 1942–1946. (PhD dissertation). Ohio University, 1995.

Sorokina, M. ( 2005). People and Procedures: Toward a History of the Investigation of Nazi Crimes in the USSR. Kritika: Explorations in Russian and Eurasian History, 6 (4), 797–831.

Stone, Dan. (2020). Ideologies of Race: The Construction and Suppression of Otherness in Nazi Germany. In Simone Gigliotti, & Hilary Earl (Eds.), A Companion to the Holocaust (pp. 59–74). Hoboken, NJ.

Tyaglyy, M. (Ed.). (2013). Peresliduvannia ta vbyvstva romiv na terenakh Ukrainy u chasy Druhoi svitovoi viiny: Zbirnyk dokumentiv, materialiv ta spohadiv. Kyiv: Ukr. tsentr vyvch. ist. Holokostu [in Ukrainian].

Tyaglyy, M. (2007). Chingene – zhertvy Holokosta? Nacistskaja politika v Krymu v otnoshenii cygan, 1941–1944. Z arkhiviv VUChK-HPU-NKVD-KHB, 2 (29), 61–98 [in Russian].

Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy, f. 4620, op. 3, spr. 243a, ark. 13–15.

Voitenko, O. (2009). Henotsyd romiv u navchalnykh kursakh MON Ukrainy ta neformalnipraktyky uvichnennia trahedii v osvitianskomu protsesi. Holokost i suchasnist. Studii v Ukraini i sviti, 2 (6), 141–147 [in Ukrainian].

Zimmermann, Michael. (1996). Rassenutopie und Genozid: die nationalsozialistische “Losung der Zigeunerfrage”. Hamburg: Christians.

Zimmermann, Michael. (2001). The National Socialist “Solution of the Gypsy Question”: Central Decisions, Local lnitiatives, and their lnterrelation. Holocaust and Genocide Studies, 15 (3), 416.

Zimmermann, Michael. (2008). lntent, Failure of Plans, and Escalation: Nazi Persecution of the Gypsies in Germany and Austria, 1933–1942. In Roma and Sinti. Under-Studied Victims of Nazism (pp. 9–21).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-19

Як цитувати

Тяглий, М. (2021). КАРТОГРАФУВАННЯ ГЕНОЦИДУ РОМІВ УКРАЇНИ (1941–1944 РР.) ТА ПАМ’ЯТІ ПРО ЦЕ. City History, Culture, Society, (1(12), 118–169. https://doi.org/10.15407/mics2021.12.118