Меморіали АТО в просторі Кривого Рогу: місця і значення (2014–2024)

Анотація

Статтю присвячено аналізу особливостей меморіалізації АТО у просторі Кривого Рогу як великого індустріального міста Південної України. Об’єктом розгляду є процес формування основних криворізьких меморіалів АТО та їхнього функціонування як місць проведення офіційних і громадських церемоній пам’яті. Увага також сфокусована на переплетенні в комеморації власне меморіальних та політичних обставин і перетині низових та офіційних ініціатив, що призвело до творення «офіційних» та «народних» місць пам’яті. Питанням у фокусі є також роль меморіалів АТО в міських комеморативних практиках, яка виходить за їхнє вузьке розуміння лише як пам’ятників землякам, які загинули в боях на Донбасі. Одночасно стаття стосується висвітлення практик комеморації подій Майдану в місті, у якому відсутні відповідні меморіали, а політичний бекграунд міських політичних еліт не є майданівським. Як джерела дослідження використано повідомлення місцевих медіа, сайтів районних рад і міських інформаційних агенцій, а також фото- та відеорепортажі, присвячені криворізьким комеморативним заходам та меморіалам. Ці джерела детально документували історію меморіалів та перебіг церемоній пам’яті біля них. Крім того, автор спирався на досвід особистих спостережень за розвитком міських комеморативних практик у 2014–2024 рр.

Вшанування полеглих в АТО стало справою як міської влади, так і численних громадських і ветеранських організацій та груп, опозиційних до неї. Меморіали загиблим військовослужбовцям тому ситуативно слугують і місцями пам’яті Майдану. З одного боку, ми можемо говорити таким чином про абсолютну цінність пам’яті про загиблих воїнів у міському меморіальному просторі Кривого Рогу. Завданням її вшанування ставлять як представники міської влади, так і опозиційних груп, але водночас громадські комеморації можуть передбачати окремі ініціативи й навіть окреме місце пам’яті, щоб уникнути взаємодії з офіційними акціями. Меморіали полеглим в АТО стають об’єктами вшанувань і під час церемоній із нагоди інших дат офіційного календаря. Це засвідчує перетворення пам’яті про загиблих в АТО на один із головних символів Незалежності.