Неоунія у волинських містах (1925-1939)
DOI:
https://doi.org/10.15407/mics2023.01.106Ключові слова:
неоунія, Волинське воєводство, Луцьк, КовельАнотація
Метою статті є аналіз розвитку у волинських містах (воєводському Луцьку та повітових центрах) періоду міжвоєнної Польщі неоунії, спроектованої Ватиканом як засіб приєднання до Костелу православних мешканців колишньої Російської імперії. Для її досягнення слід визначити місця поширення неоунії, виявити її розповсюджувачів, окреслити коло послідовників, встановити обставини виникнення кожного осередку, відмітити спільні й відмінні риси в них, з’ясувати долю міських неуонійних парафій Волині. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше на основі архівних джерел акцентовано дослідницьку увагу на особливостях розвитку неоунійного руху в містах Волині, що мав значні відмінності, порівняно з селами воєводства.
Матеріалами дослідження доведено, що послідовники неоунії проживали не в усіх повітових центрах Волинського воєводства, але навіть і в тих містах, де вони були, не завжди вдавалося відкрити неоунійну парафію. У містах, де неоунійний рух організовувався в парафію, її становлення й розвиток відбувалися без притаманних селам міжконфесійним конфліктів, хоча свої проблеми існували й тут. Перспективи подальших досліджень полягають у доповненні відомостей про неоунійні парафії в містах Волині, їх настоятелів та парафіян.
Посилання
Bakhtalovskyj, R. Apostol ziedynennia nashykh chasiv (b/o).
“Dopysy. Volodymyr na Volyni”. Dilo 200 (1931): 5–6.
“Dopovid misionera sviashchennyka Serafyma Kaznovetskoho pro stan uniatskoi, sektantskoi ta ateistychnoi propahandy za 1935 rik” (1936). F. 148. Derzhavnyi arkhiv Ternopilskoi oblasti.
Fedchuk, O. Zhabchenska trahediia ( z istorii neounii na Volyni). Lutsk, 2015.
Fedchuk, O. Neouniia na Volyni. Kharkiv-Lutsk, 2022.
“Informatsii povitovykh starostv pro diialnist relihiinykh parafii” (1931). F. 46. Derzhavnyi arkhiv Volynskoi oblasti.
“Instytut przeszkolenia w Lucku”. Oriens 2 (1933): 53.
Kramar, Yu. “Problema neounii na Volyni u mizhvojennyj period”. Naukovyj visnyk VDU. Istorychni nauky 1 (1998): 68–73.
Kucherepa, M. “Neouniia na Volyni”. Mizhnarodna naukova konferentsiia, prysviachena istoriï Hreko-Katolytskoï Tserkvy na Volyni (2010): 134–141.
Kupranets, O. Pravoslavna Tserkva v mizhvoiennii Polshchi. Rym, 1974.
“Lystuvannya z povitovymy starostvamy pro nahlyad nad diyal'nistyu svyashchennykiv hreko-katolyts'koho spovidannya” (1938). F. 46. Derzhavnyi arkhiv Volynskoi oblasti.
“Na różnych placówkach unijnych”. Oriens 3 (1934): 92.
“Ogólne sprawy wyznania katolickiego – obrządek wschodnio-słowiański (bizantyjski) – normatywy, ogólne informacje, odpisy ważniejszych spraw” (1938). 2/14/0/5/416. Archiwum Akt Nowych.
“Parafie obrządku wschodnio-słowiańskiego – erygowanie, dotowanie, etaty proboszczów, obsada, spory z prawosławnymi” (1931). S. 2/14/0/5/472. Archiwum Akt Nowych.
Pidgajko, V. “Kremeneckaja єparhіja”. Pravoslavnaja jenciklopedija, T. 38. Moskva (2015): 496–516.
“Rozwój akcji unijnej na Wołyniu”. Oriens 3 (1933): 78.
“Redrmptorysci wschodni na Wolyniu”. Oriens 1 (1933): 23–24.
Sahaidakivskyi, V. Pravdy ne vtopyty. Vinnipeh, 1969.
Skakun, R. “Nova uniia u Druhii Rechi Pospolytii (1924–1939)”. Kovcheh 5 (2007): 204–247.
Skakun, R. “Storozh bratovi svoiemu: ahentura orhaniv bezpeky SRSR u seredovyshchi hreko-katolytskoho dukhovenstva v 1939–1941 rokakh”. Kovcheh 8 (2018): 72–189.
“Skilky vyznavtsiv maie uniia na pivnichno-zakhidnykh zemliakh?”. Dilo 211 (1935): 5.
“Spysky tserkov, synahoh i sluzhyteliv relihiinykh kultiv m. Lutska” (1940). F. r-4. Derzhavnyi arkhiv Volynskoi oblasti.
“ Sprava pro provedennia ahitatsii ksondzom Lisnobrodskym sered parafiian m. Kovelia za perekhid v uniiu” (1927). F. 148. Derzhavnyi arkhiv Ternopilskoi oblasti.
“Statystychni vidomosti blahochynnykh, okruhiv Volynskoi yeparkhii pro kilkist parafii, shcho pereishly v uniiu stanom na 1 sichnia 1937 r.” (1937). F. 148. Derzhavnyi arkhiv Ternopilskoi oblasti.
“Statystychni vidomosti blahochynnykh, okruhiv Volynskoi yeparkhii pro kilkist parafii, shcho pereishly v uniiu stanom na 1 sichnia 1938 r.” (1938). F. 148. Derzhavnyi arkhiv Ternopilskoi oblasti.
Stokolos, N. “Neouniia yak eksperyment skhidnoi polityky Vatykanu v Polshchi (1923–1939 rr.)”. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal 4 (1999): 74–89.
Vlasovskyi, I. Narys istorii Ukrainskoi Pravoslavnoi Tserkvy (Vol. IV). Kyiv, 1998.
“Uniyaty y sektanty na Volyni v tsyfrakh”. Tserkva i narid 13 (1935): 406.
“Wiadomości i notatki”. Oriens 5 (1936): 160.
“Wiadomości i notatki”. Oriens 3 (1937): 95.
“Wiadomości i notatki”. Oriens 2 (1938): 63–64.
“Wiadomości i notatki”. Oriens 6 (1938): 191.
“Wiadomości i notatki”. Oriens 3 (1938): 94.
“Wiadomości z Wołynia”. Oriens 2 (1933): 62.
“ Vidomist pro chyslo parafii skhidnoho obriadu na 1 sichnia 1936 r.” (1936). F. 148. Derzhavnyi arkhiv Ternopilskoi oblasti.
“Z nowych placówek unickich”. Oriens 3 (1935): 84.
“Z postupiv uniynoyi aktsiyi na Volyni”. Dilo 151 (1934): 2.
“Z uspikhiv uniyi u Kovli”. Dilo 235 (1932): 3.
“Zmiany personalne we wschodnim obrządku”. Miesięcznik Diecezjalny Łucki 1 (1926): 34.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Олександр Федчук
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
