Зміни в дитячій смертності в українському повітовому місті впродовж 1807–1910 рр. (за матеріалами метричного обліку населення міста Ромни Полтавської губернії)
DOI:
https://doi.org/10.15407/mics2023.02.067Ключові слова:
смертність, метричні книги, відтворення населення, повітове місто, Ромни, 19 століття, якість життя, історія дитинстваАнотація
У статті розглянуто, як змінилася дитяча смертність упродовж XIX ст. у повітовому місті на прикладі населення міста Ромни. Основним джерелом даних для аналізу є метричні книги роменської Вознесенської церкви. Для дослідження виокремлено два періоди — 20 років на початку століття (1807–1826) та 17 наприкінці XIX — на початку XX ст. (1891–1910, за винятком не згаданих у джерелі 1893–1894 і 1899 рр.). Проаналізовано основні складники демографічної поведінки населення: народжуваність, смертність і природний приріст. Обчислено параметри смертності немовлят і значення коефіцієнта вірогідності доживання до п’ятирічного віку. Вивчено особливості структури смертності дітей на фоні показників, притаманних населенню усіх вікових груп. Докладніше розглянуто структуру смертності дітей в однорічних вікових групах. Отримані дані дають змогу висловити припущення про зміни у причинах смерті дітей, що відбулися упродовж 100 років, а також зміни сезонних коливань дитячої смертності. Зроблено висновки, що, незважаючи на поступ медицини, упродовж XIX ст. дитяча смертність залишалася дуже високою. Утім, ми бачимо істотні зміни в контексті смертності дітей віком від кількох років, що майже удвічі збільшило вірогідність доживання до 5 років. Це, своєю чергою, означає, що найбільш істотні зміни тривалості життя, смертності тощо, у той час були повʼязані з боротьбою з дитячими епідемічними хворобами (насамперед віспою).
Посилання
Anri, L., & A. Blium. Metodika analiza v istoricheskoi demografii. Transl. S. Khoka & Yu. Ehorovoi. Moskva: RHHU, 1997.
Borowski, S. “Zgony i wiek zmarłych w Wielkopolsce w latach 1806–1914”. Przeszłość demograficzna Polski 1 (1964): 111–130.
Buchnevich, V. E. Romny: ocherk. 1890.
Chyruk, S. V. “Liuteranski kolonii pivdennoi Ukrainy kintsia XVIII – pochatku XX st.: istoryko-demohrafichnyi aspekt”. Candidate’s thesis, Oles Honchar Dnipro National University, 2016.
Corsini, C. A., & P. P. Viazzo, eds. The Decline of Infant and Child Mortality: The European Experience 1750–1990. Matinus Nijhoff Publishers, 1997.
Fondy 960, 1188. Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti.
Kurylov, I. A. Romenskaia starina. Istoricheskye, statisticheskie i bytovye zapiski o horode Romne y eho obyvateliakh, ot nachala horoda do nasheho vremeny. V 4 chastiakh, s prybavleniem istoricheskoho i statisticheskoho opisaniia vsekh horodskikh tserkvei. Romny: Tipohrafyia B. Tsionsona, 1898.
Maltsev, A. F. Obozrenie sanitarnykh uslovii s vrachebnoho dela v Poltavskoi hubernii za pervoe stoletie eia sushchestvovaniia s 1802 po 1902 hod. Poltava, 1903.
Masliichuk, V., & I. Serdiuk, eds. Rozchakluvannia neduhy. Lokalna tradytsiia, “stari” khvoroby ta “nova” medytsyna v Ukraini XVIII XIX st. Kharkiv: Vydavets Oleksandr Savchuk, 2021.
Masliichuk, V. “Derzhava ta ‘likarky’ XVIII — pochatku XIX st.”. Rozchakluvannia neduhy. Lokalna tradytsiia, “stari” khvoroby ta “nova” medytsyna v Ukraini XVIII–XIX st. Kharkiv: Vydavets Oleksandr Savchuk, 2021.
Muromtseva, Yu. Demohrafiia. Kyiv: Kondor, 2006.
Pavlovskij, I. F., ed. Opisanie horodov Poltavskoi hubrenii i ikh okresnostei 1810 hoda: arkhivnyi material. Poltava, 1810.
Pavlovskij, I. F. “K voprosu o perevode Illinskoy yarmarki iz Romen v Poltavu”. Trudy Poltavskoi uchenoi arkhivnoy komissii V (1908): 10–48.
Podhorna, A. “Prychyny smertnosti naselennia mistechka Pyriatyna u pershii polovyni XIX st. (za materialamy metrychnykh knyh)”. Kraieznavstvo 3 (2019): 93–106.
Serdiuk, I. “Kolyvannia smertnosti chy netochnist obliku: do pytannia pro vyvchennia rivnia dytiachoi smertnosti v Hetmanshchyni XVIII st.”. Siverianskyi litopys 1 (2015): 109–116.
Serdiuk, I. Malenkyi doroslyi: Dytyna y dytynstvo v Hetmanshchyni XVIII st. Kyiv: K. I. S., 2018.
Serdiuk, I., & Y. Voloshyn. “Historical Demography in Ukraine: From “Political Arithmetic” to Non-Political History”. Poland’s Demographic Past 41 (2019): 9–32.
Shandra, V., & O. Karlina. “Epidemii ta borotba z nymy v Ukraini (kinets XVIII — pochatok XX st.”. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal 5 (2020): 37–54.
Troinitskii, N. A., ed. Pervaia vseobshchaia perepis’ naseleniia Rossiiskoi imperii 1897 h. T. XXXIII. Poltavskaia huberniia. Sankt Peterburg, 1904.
Voloshyn, Yu. Kozaky i pospolyti: Miska spilnota Poltavy druhoi polovyny XVIII st. Kyiv: K. I. S., 2016.
Voloshyn, Yu. V. Rozkolnytski slobody na terytorii Pivnichnoi Hetmanshchyny u XVIII st. (istorykodemohrafichnyi aspekt). Poltava: ASMI, 2005.
Zamura, O. “Smertnist u pryrodnomu rusi naselennia mistechka Sorochyntsi u XVIII st. (za danymy metrychnykh knyh Mykolaivskoi tserkvy)”. Kraieznavstvo 3–4 (2009): 207–213.
Zamura, O. Yu. “Smertnist silskoho naselennia Pereiaslavsko-Boryspilskoi yeparkhii u druhii polovyni XVIII st. (na prykladi sil Baryshivskoi, Basanskoi ta Boryspilskoi protopopii)”. Candidate’s thesis, Poltava V. G. Korolenko National Pedagogical University, 2012.
Zamura, O. Velykyi shalenets: smert i smertnist v Hetmanshchyni XVIII st. Kyiv: K. I. S., 2014.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Анастасія Подгорна
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
