СУСПІЛЬСТВО В МУЗЕЇ ЧИ МУЗЕЙ У СУСПІЛЬСТВІ (До питання про роль соціології у міських музейних практиках)

Анотація

Музеї та музейний простір зазвичай слабко асоціюються з соціологічною наукою. Переважно музейна тема звужується до царини історичної науки. Решта підходів та оптик позиціонуються або як суміжні, або як тематично фокусовані на окремих аспектах чи конкретних проблемах. Соціологія знаходить себе найчастіше в міждисциплінарному зв’язку та в ситуаціях конкретно-емпіричних досліджень на замовлення музейних інституцій. У цій статті подано міркування щодо соціологічного підходу до вивчення музеїв як соціально інституційованих просторів (науки, політики, економіки, культури, дозвілля, повсякдення, ідентичності та соціалізації). Зауважено на галузевій ніші соціології музеїв, або музейній соціології. Звернено увагу на охоплення соціологічним поглядом соціальних процесів, які супроводжують зародження, функціонування та потенціал музеїв і музейних практик. Музейний простір осмислено як елемент соціальної ойкумени в подвійній оптиці: а) крізь позиціонування соціології в пізнанні та вивченні музейних практик та б) крізь аналіз ролі музеїв у їх власному осмисленні формування себе як компонентів соціальної системи (у функціоналістському значенні). Музеї проаналізовано в соціально-просторовому контексті як складник поселенської одиниці (міста). Музеї в сучасних містах мають враховувати особливості міграційних процесів, які відповідають їхнім локальностям і досить сильно впливають на культурні, соціальні, економічні й політичні умови їхнього функціонування. Місцевим музеям необхідно вибудовувати сценарії взаємодії між місцевим населенням і приїжджими, формувати соціальну атмосферу порозуміння і лояльності, впроваджувати адаптивні заходи для приєднання туристів до локального контексту й організації заходів комплектації всього різноманіття міських культур у загальну картину уявлення про місцеву спільноту та її історію. Зауважено на таких підходах і стратегіях ефективного функціонування музеїв, як комерціоналізація, партисипативність і локалізація. Окремою складовою статті є емпірична компонента про досвід соціологічного дослідження музею, який демонструє кейс прикладних можливостей та практичні інструменти соціології в розвитку й функціонуванні конкретного музею.