ЛІТОПИСНЕ ОЛЕШШЯ В КОНТЕКСТІ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ-РУСИ
DOI:
https://doi.org/10.15407/mics2022.02.019Ключові слова:
Херсонська область, Олешшя, середньовіччя, Київська Русь, міська історіяАнотація
Статтю присвячено історії літописного Олешшя, своєрідного середньовічного попередника сучасного м. Херсон. Зроблено комплексний аналіз історії міста з використанням історико-географічних, історико-політичних і історико-соціальних підходів. Виклад базується на системному і критичному застосуванні майже всіх відомих сучасній науці історичних джерел. Першочергової уваги приділено взаємодоповненню матеріальних, передусім археологічних, і писемних джерел. Автори намагались залучити до аналізу думки та висновки попередніх досліджень. У текст статті органічно вплетено історіографічні сюжети, що дало змогу обміркувати основні дискусійні питання з історії Олешшя і на цьому підґрунті сформулювати власну позицію. Автори пов’язують історію літописного Олешшя з історією Дніпровського річкового торговельного шляху (відомого як «шлях із варяг у греки»), який відіграв визначальну роль у створенні Київської Русі. Ця торговельна артерія була середньовічною попередницею сучасного Тримор’я, поєднуючи Чорне, Балтійське і Середземне моря, що вкотре підкреслює історичну зумовленість європейського шляху України. Наголосимо, що саме Олешшя було воротами України-Руси до Європи. Водночас через місто пролягали шляхи до Криму, Азовського і Каспійського (через Дон) морів, до Передньої Азії. За часів Київської Русі історію України значною мірою визначав кочовий світ, взаємодія осілого і кочового населення, східних слов’ян і тюрків. І в цьому сенсі історія Олешшя є фактором і наслідком цієї взаємодії. Насамкінець, «lost, but not least». Статтю було написано до повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 р. і захоплення російськими військами 1 березня Херсона. Ці події посилили намагання агресора довести «історичну обґрунтованість» зазіхань на Південну Україну. Стаття з історії Олешшя не лише спростовує відповідні постулати російських загарбників, а й, сподіваємось, наближає до об’єктивної реконструкції історії Південної України і пониззя Дніпра. Ключові слова: Херсонська область, Олешшя, середньовіччя, Київська Русь, міська історія.
Посилання
Ahmed Ibn Fadlan. “Kniga o puteshestvii na Volgu v 921–922 gg.”. Vostochnaja literatura, vostlit.info/Texts/rus16/Fadlan/text.phtml?id=6123.
Al-Idrisi, “Otrada strastno zhelajushhego peresech’ mir (Kniga Rodzhera)”. In I. G. Konovalova, Al-Idrisi o stranah i narodah Vostochnoj Evropy: tekst, perevod, komment., 108–128. Moskva: Vostochnaja literatura, 2006.
Biliaieva, S. O. “Arkheolohichni doslidzhennia horodyshcha ta fortetsi Tiahyn: deiaki rezultaty ta zavdannia”. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy 1 (30) (2019): 134–139.
Buiskykh, S. B., & M. M. Iievliev. “Pro osile naselennia ponyzzia Dnipra ta Pivdennoho Buhu u X–XIII st.”. Arkheolohiia 4 (1991): 92.
Davnia istoriia Ukrainy. Vol. 3. Sloviano-ruska doba. Kyiv: Nauk. dumka, 2000.
El’nikov, M. V. “Pamjatniki zolotoordynskogo perioda v Nizhnem Podneprov’e”. In Genuezkaja Gazarija i Zolotaja orda, 479–508. Kishinev: Stratum plus, 2015.
El’nikov, M. V. Srednevekovyj mogil’nik Mamaj-Surka (po materialam issledovanij 1989–1992 gg.). Zaporozh’e: Izd-vo Zaporozh. un-ta, 2001.
Galenko, O. “Tri zagadki Kostjantina Bagrjanorodnogo pro Poljuddja”. Ruthenika ІІІ (2004): 59–67.
Halenko, O. “Okraina stepovykh imperii”. In Ekonomichna istoriia Ukrainy. Istoryko-ekonomichne doslidzhennia v dvokh tomakh. Vol. 1, 153–197. Kyiv: Nika-tsentr, 2011.
Holovko, O. B. “Pivnichne Prychornomoria ta Pryazovia v politychnomu ta ekonomichnomu rozvytku Rusi (IX – seredyna XIII st.)”. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal 1 (2014): 21–39.
Hrushevskyi, M. “Step i more v istorii Ukrainy”. Ukrainskyi istoryk 3–4 (1991): 110–111; 1–4 (1992), 112–115.
Ibn Hordabeg. Kniga putej i stran, trans. N. Velihanova. Baku: JeM, 1986.
Khvedchenia, S. “«Shliakh iz variah v hreky»: istoryko-heohrafichnyi aspekt”. Spetsialni istorychni dystsypliny 19 (2011): 148—169.
Khvedchenia, S. “Istoryko-kartohrafichnyi aspekt doslidzhennia «shliakhu» iz Variah u Hreky”. Istoryko-heohrafichni doslidzhennia 12 (2012): 163–189.
Knоjaz’kov, Ju. P. “Toponim «Olesh’e» (Olesh’ja) v letopisnykh soobshchenijah o bitve na r. Kalke 1223 g.”. Naukovi zapysky Zaporizkoho derzhavnoho universytetu V (1999): 144–147.
Konstantin Bagrjanorodnyj. Ob upravlenii imperiej, eds. G. G. Litavrin & A. P. Novosel’cev. Moskva: Nauka, 1989.
Kuzenkov, P. V. “Pohod 860 g. Na Konstantinopol’ i pervoe kreshhenie Rusi v srednevekovyh pis’mennyh istochnikah”. In Drevnejshie gosudarstva na territorii Vostochnoj Evropy. 2000 g.: Problemy istochnikovedenija, 3–172. Moskva: Vostochnaja literatura, 2003.
Litopys Ruskyi, trans. L. Ye. Makhnovets. Kyiv: Dnipro, 1989. Lytvynova, L. V. Naselennia Nyzhnoho Podniprovia XII — pochatku XV st. Kyiv: In-t arkheolohii NAN Ukrainy, 2012.
“Na dne reki lezhal starinnyj gorshok”. Grivna 22 (2017): 13.
Olenkovskyi, M. P., ed. Arkheolohichni pamiatky Khersona. Kataloh-dovidnyk. Kherson, 2004.
Polnoe sobranie russkih letopisej. T. 2. Ipat’evskaja letopis’. Izd. 2. Sankt-Peterburg: Arheografichekaja komissija, 1908.
Ratner, I. D., & L. I. Kostjuk. Drevnosti Hersonshhiny: Kratkij spravochnik. Simferopol’: Tavrija, 1989.
Rusev, N. D. “Dva varianta gorodskoj istorii srednevekovogo Prichernomor’ja — Belgrad i Olesh’e”. In Genujezkaja Gazarija i Zolotaja Orda, 19–39. Kishinev: Stratum Plus, 2015.
Rychka, V. M. “Klyment Smoliatych”. In Entsyklopediia istorii Ukrainy. T. 4, 349–350. Kyiv: Nauk. dumka, 2007.Shkrab, O. B. “Poselenie na Bol’shom Potemkinskom ostrove”. Letopis’Prichernomor’ja. Literatura, istorija, arheologija, numizmatika 4 (1990): 112–117.
Shmidt, A., ed. Materialy dlja geografii i statistiki Rossii, sobrannye oficerami General’nogo shtaba. Hersonskaja gubernija. Vol. 1, 171–186. Sankt-Peterburg, 1863.
Sokul’skij, A. A. “K lokalizacii letopysnogo Olesh’jya”. Sovetskaja arheologija 1 (1980): 64–73.
Sydorenko, O. F. Ukrainski zemli u mizhnarodnii torhivli (IX — seredyna XVII st.). Kyiv: Nauk. dumka, 1992.
Tolochko, O. Ocherky nachalnoi Rusy. Kyev; Sankt-Peterburh: Laurus, 2015.
Vodotyka, S. H. Narys istorii Khersonshchyny. Davnii chas. Kyiv: Vydavets Oleh Filiuk, 2016.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Сергій Водотика, Людмила Савенок
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
