СЕЛО І МІСТО, АБО ЯК КОНСТРУЮЮТЬСЯ КУЛЬТУРНІ КОРДОНИ

  • Тіна Полек Науково-дослідний інститут українознавства, Центр прикладної антропології
Ключові слова: місто, село, конструкціонізм, дискурс-аналіз

Анотація

У статті розглянуто спектр уявлень щодо межі між сільською і міською культурами та окреслено механізм конструювання цієї межі. Для реалізації поставленого завдання застосовано теорію соціального конструкціонізму та дискурс-аналіз, що дозволили загострити ситуації їхнього дихотомічного трактування сільської і міської культур.

Попри те, що термінологічні означення міста та села здаються усталеними та самоочевидними, подальший аналіз вимагає ще раз звернути увагу на ці базові дефініції. Так, попри ґрунтовну академічну критику дихотомічного розуміння міста і села, ці терміни продовжуюсь позначати узагальнені ідеалізовані типи поселень, протилежні за своєю суттю. Це означає, що вони і надалі залишаються об’єктами соціального, академічного й адміністративного конструювання, яке спирається передусім на кількість населення.

Класичне визначення міста, з Л. Віртом, пов’язане з кількістю населення, його щільністю та гетерогенністю. Проте не менш важливою ознакою міста є присутність цільових об’єднань та економічних інститутів, здатних відреагувати на різноманітні соціальні потреби. Водночас село прийнято означувати, як протилежність до міста, де менше населення, а також менша його щільність і гетерогенність. Традиційний підхід пов’язує сільську місцевість із сільськогосподарською діяльністю, однак у сучасних умовах ця характеристика не може бути визначальною, адже протягом ХХ ст. людська популяція з переважно сільської перетворилась на переважно міську, і це порушило усталені норми. Важливішою ознакою села є те, що проживання у сільській місцевості передбачає наявність специфічної взаємодії з локальною спільнотою, що визначається активним залученням до соціальних мереж.

Міська і сільська  культури знаходять своє вираження у відповідному способі життя. Урбанізм передбачає важливість анонімних щоденних контактів, які є частиною міського дискурсу, що відображається у категоріях різноманітності, можливостей і спокус. Тоді як сільський дискурс зосереджується до цінності традицій, з поміж яких варто окремо виділити звичаї сусідської взаємодопомоги, унормовані в селянських спільнотах.

Посилання

Bauman Z. (2008). Gorod strakhov, gorod nadezhd. Logos, 3 (66), 24–53.

Berger, P. i Lukman, T. (1995). Sotsialnoe konstruirovanie realnosti. Traktat po sotsiologii znaniya. Moskva, Rossiya: Medium. Retrieved from http://gtmarket.ru/laboratory/basis/4783

Dzhekobs, D. (2011). Smert i zhizn bolshikh amerikanskikh gorodov. Moskva, Rossiya: Novoe izdatelstvo.

Dzholif, L. (2003). Dyskurs. U Ch. Vinkvist i V. Teilor (Red.) Entsyklopediia postmodernizmu. Kyiv, Ukraina: Vyd-vo Solomii Pavlychko “Osnovy”.

Hrymych, M. (2007). Hromada i hromadskyi pobut. U V. Borysenko (Red.) Ukrainska etnolohiia. Kyiv, Ukraina: Lybid.

Mamford, L. (2012). Shcho take misto. U Anatomiia mista: Kyiv. Urbanistychni studii. Kyiv, Ukraina: Smoloskyp.

Naulko, V. (1992). Selo na nashii Ukraini: suchasnyi stan, problemy, tryvohy (Etnohrafichnyi narys). Narodna tvorchist ta etnohrafiia, (4), 3–12.

Park, R. (2002). Organizatsiya soobshchestva i romanticheskiy kharakter. Sotsiologicheskoe obozrenie, 2(3), 14.

Redfild, R. (1992). Krestyanstvo kak sotsialnyy tip U Velikiy neznakomets. Krestyane i fermery v sovremennom mire. Khrestomatiya. Moskva, Rossiya: Izdatelskaya gruppa “Progress-Akademiya”.

Shanin, T. (1992). Ponyatie krestyanstva. U Velikiy neznakomets. Krestyane i fermery v sovremennom mire. Khrestomatiya. Moskva, Rossiya: Izdatelskaya gruppa “Progress-Akademiya”.

Simmel, G. (1971). The Metropolis of Modern. Chicago, ILL: Chicago University Press.

Sobolieva, O., Ovsiiuk, O. i Polek, T. (2017). Antropolohichne doslidzhennia lokalnoi miskoi spilnoty Irpenia. Ukrainoznavstvo, 3 (64), 214–231.

Stevenson, D. (2003). Cities and urban cultures (Issues in Cultural and Media Studies). London, UK: Open University Press.

Vakhshtayn, V. (2013). K kontseptualizatsii soobshchestva: eshche raz o rezidentnosti ili rabota nad oshibkami. Sotsiologiya vlasti, (3), 24.

Vakhshtayn, V. S. (2011). Sotsiologiya povsednevnosti i teoriya freymov. Sankt-Peterburg, Rossiya: Izdatelstvo Yevropeyskogo universiteta.

Virt, L. (2005). Urbanizm kak obraz zhizni. V Izbrannye raboty po sotsiologii. Sbornik perevodov. Moskva, Rossiya: INION.

Watt, P. & Smets, P. (Eds.) (2014). Mobilities and neighbourhood belonging in cities and suburbs. Basingstoke, UK: Palgrave Macmillan.

Zenner, W. P., Gmelch, G. & Kemper, R.V. (2010). Beyond Urban and Rural Communities in the 21 st сentury. In Urban Life. Readings in the Anthropology of the City. Long Grove, ILL: Waweland Press Inc.

Опубліковано
2019-11-18
Як цитувати
Полек, Т. (2019). СЕЛО І МІСТО, АБО ЯК КОНСТРУЮЮТЬСЯ КУЛЬТУРНІ КОРДОНИ. City History, Culture, Society, (6), 27-36. https://doi.org/10.15407/mics2019.06.027
Номер
Розділ
Урбаністичні есеї