ПИТАННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ Й БЕЗПЕКИ РУСЬКИХ МІСТ НА СЕЙМАХ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В XV – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

  • Тетяна Гошко Український католицький університет
Ключові слова: оборона міст, міські мури, муніція, податки, лібертація, посполите рушення, сейм, сеймова конституція, прикордонні міста

Анотація

Складна міжнародна ситуація й постійна загроза війни примушували короля і шляхту приділяти проблемі оборони держави і її кордонів особливу увагу. Її обговорення часто виносилося на сеймові засідання, зокрема питання про оборону та порядок у містах. Відповідальність за зміцнення обороноздатності міст часто покладалася не лише на міщан, а й на представників шляхетського стану, на старосту чи підстаросту. На сеймах Речі Посполитої розглядалися питання щодо побудови та укріплення міських мурів, башт і валів, щодо заходів, які б запобігали їхньому руйнуванню, щодо забезпечення міст усім необхідним для протидії ворожим нападам. Сеймові конституції не лише звільняли міста від окремих податків з тим, щоб кошти було використано для зміцнення міських мурів, а й захищали їх від можливого шляхетського свавілля. За рішеннями сейму прикордонні міста мали бути забезпечені всім необхідним для оборони відповідно до думки гетьманів та військових депутатів, а шляхта, що прибувала до міст зі своїми жінками в пошуках захисту, мала мати з собою зброю і провіант на півроку, інакше до міста їх не пускали. Сейми прописували і обов’язки міст у разі війни та їх долученість до формування посполитого рушення. Насамперед, це був припис акуратно виконувати підводну повинність і постачати все, що було б необхідно війську. Ще конституція 1477 р. визначала для міст обов’язок виставляти до посполитого рушення піхотинців, однак не регламентувала їх кількості. Постанова сейму 1544 р. і більш пізні встановлювали відповідність між майновим станом міста і міщан, і воїнами, яких вони мають виставити до війська (озброєного вершника, пехотинця тощо). Натомість маршалок посольської ізби мав подавати окремий список міст, які потребували захисту. Разом із тим, підсумовуючи, автор зазначає, що, незважаючи на складну міжнародну ситуацію XVI – першої половини XVII ст. більшість сеймових постанов мали конкретного адресата і були звернені лише до окремих міст. Системно питання розвитку і зміцнення міст на сеймах практично не порушували.

Посилання

Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie (1909). T. XX: Lauda Sejmikowe. T. 1: Lauda Wiszeńskie 1572–1648 r. Lwów: Ksiegarnia Sefartha i Czajkowskiego.

Bilushchak, T. (2013). Zbroia serednovichnoho Lvova (za aktovymy dzherelamy). Viiskovo-naukovyi visnyk, (19), 4–5.

Bilushchak, T. (2016). Rol dokumentiv v informatsiinii komunikatsii miskoi vlady u pytanniakh rozbudovy ta nalahodzhennia oborony mista Lvova u pershii polovyni XVII st. (na prykladi arkhivnykh dzherel TsDIA Ukrainy u m. Lvovi). EMINAK, 2 (1), 11–13.

Danevych, O. (2003). Protestantske pytannia na elektsiinomu seimi u Varshavi 1632 r. Naukovi zapysky NaUKMA. Humanitarni nauky, 22 (1), 164–170.

Florya B. (2005) Polsko-litovskaya interventsiya v Rossii i russkoe obshchestvo. Moskva, Rossiya: Indrik.

Geremek, B. (1970). O grupach marhinalnych w mieście średniowiecznym. Kwartalnik Historyczny, LXXVII, (3), 545–546.

Gierowski, J.A. (1982). Historia Polski 1505–1764. Warszawa, Polska: PWN.

Groicki, B. (1954). Artykuły prawa majdeburskiego, które zowią Speculum Saxonum z łacińskiego jȩzyka na polski przełożone i znowu drukowane roku pańskiego 1629). Warsawa, Polska.

Hahn, K. (1928). Pospolite ruszenie wedle uchwał sejmikowych ruskich od XVI do XVIII wieku. Lwów: Pierwszej Związkowej Drukarni.

Horn, M. (1976). Mniszech Stanisław Bonifacy h. wł (ok. 1580-1644). У Polski Słownik Biograficzny (486-487), T. XXI/3, zeszyt 90. Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, Polska: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.

Hrushevskyi, M. (1994). Istoriia Ukrainy-Rusy. T. V. Kyiv, Ukraina: Naukova dumka.

Hurzhii, O. (2012). Statsiia. V Entsyklopediia istorii Ukrainy. T. 9. Kyiv, Ukraina: Naukova dumka.

Jaworski, F. (1912). Królowie Polscy we Lwowie. Lwów: Wydawnictwo Towarzystwa Miłośnikόw Przeszłości Lwowa.

Łoziński, W. (1892). Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku. Lwów: Gubrynowicz i Schmidt.

Lypa, K. (2016). Teoriia arkhitektury i mistyka viiny. Kyiv, Ukraina: Laurus.

Mykhed, O. (2005). Dva tvory, predstavleni na zakhyst pravoslavnykh na seimakh 1632–1633 rr.: osnovni idei ta problematyka. U Kościoły wschodnie w Rzeczypospolitej XVI–XVII wieku: Zbiór studiów. Lublin, Polska: Instytut Europy Środkowo-Wschodniej.

Prochaska, A. (1892). Konfederacja 1464 roku. Kwartalnik Historyczny, (VI), 728–780.

Prochaska, A. (1919). Lwów a szlachta. Lwów.

Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich (1902). T. XV. Cz. II. Warszawa: Sklad Glowny w Ksiegarni Gebethnera i Wolffa.

Szczerbik, Z. (2002). Sejm koronacyjny Władysława IV w roku 1633 w zamku na Wawelu. Chronologia i miejsce obrad. Studia Waweliana, (9/10), 208.

Tomkiewicz, W. (1971). Dzieje obwarowań miejskich Lwowa. Kwartаlnik architektury i urbanistyki. T. 16, z. 2–3 (ss. 93-138). Warszawa, Polska.

Volumina Legum (1859). T. І, II, ІІІ, V. Petersburg: Ohryzko Jozafat.

Vuitsyk, V. (1994). Fortyfikatory Lvova. Visnyk instytutu ‟Ukrzakhidproektrestavratsiiaˮ, (2), 18–23.

Zashkilniak, L. i Krykun, M. (2002). Istoriia Polshchi: vid naidavnishykh chasiv do nashykh dniv. Lviv, Ukraina: Lvivskyi natsionalnyi universytet im. I. Franka.

Zazuliak, Yu. (2000). Lvivska konfederantsiia 1464 r.: sproba prozopohrafichnoho doslidzhennia yii uchasnykiv. ZNTSh, (CCXV), 396–415.

Zhukovskyi, A. (1969). Petro Mohyla y pytannia yednosty tserkov. Paryzh, Frantsiia: P.I.U.F.

Zimorovych, B. (2002). Potriinyi Lviv: Leopolis Triplex. Lviv, Ukraina: Tsentr Yevropy.

Zubrytskyi, D. (2002). Khronika mista Lvova. Lviv, Ukraina: Tsentr Yevropy.

Nahaievskyi, I. (1961). Obiednannia Tserkvy y ideia patriarkhatu v Kyievi. Toronto, Kanada: Dobra knyzhka.

Orikhovskyi-Roksolan, S. (1988). Napuchennia korolevi polskomu Sygizmundu Avgustu Stanislava Orikhovskoho-Roksolana V Ukrainska literatura XIV-XVI st. Kyiv, Ukraina: Naukova dumka.

Orikhovskyi-Roksolan, S. (1988). Pro turetsku zahrozu slovo druhe (do polskoho korolia Sygizmunda). V Ukrainska literatura XIV-XVI st. Kyiv, Ukraina: Naukova dumka.

Sas, P. (2011). Khotynska viina 1621 roku. Kyiv, Ukraina: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy.

Sulyma Kaminskyi, A. (2011). Istoriia Rechi Pospolytoi yak istoriia bahatokh narodiv, 1505–1795. Hromadiany, yikhnia derzhava, suspilstvo, kultura. Kyiv, Ukraina: Nash chas.

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Lviv (dali – TsDIAUL), f. 52, op. 2, spr. 716.

TsDIAUL, f. 55, op. 1, spr. 86.

TsDIAUL, f. 132. op. 1, spr. 32.

TsDIAUL, f. 132, op. 1, spr. 39.

TsDIAUL, f. 132, op. 1, spr. 42.

TsDIAUL, f. 132, op. 1, spr. 208.

Chubarian O. (Red.) (2007). Narysy istorii Rosii. Kyiv, Ukraina: Nika-Tsentr.

Shelomentsev-Terskyi, C. i Bilushchak, T. (2013). Stan oboronozdatnosti Lvovа u svitli arkhivnykh dokumentiv korolivskoi kantseliarii seredyny XIV - seredyny XVII st. Studii z arkhivnoi spravy ta dokumentoznavstva, (21), 143.

Опубліковано
2019-04-10
Як цитувати
Гошко, Т. (2019). ПИТАННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ Й БЕЗПЕКИ РУСЬКИХ МІСТ НА СЕЙМАХ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В XV – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст. City History, Culture, Society, (6), 67-82. https://doi.org/10.15407/mics2019.06.067
Номер
Розділ
Ранньомодерне місто