ПОЧАТКИ ПРОСТОРОВОЇ ЛОКАЦІЇ ЛЬВОВА В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ ХІІІ СТОЛІТТЯ

  • Мар’яна Долинська Український Католицький Університет
Ключові слова: лан і млин костелу святої Діви Марії, Бертольд Штехер, Замарстинів, просторовий устрій міста, пізньосередньовічний Львів

Анотація

Уява про просторову структуру Львова кінця ХІІІ ст. залишалася незмінною протягом останніх ста – ста п’ятдесяти років. Так само усталилося переконання, що князь Лев надав першому німецькому війту Бертольду Штехеру нерухомість у межах і поруч сучасного містечка Винники. Однак просторовий ретроспективний аналіз показує, що, ще до надання Львову магдебурзького права Казимиром ІІІ у 1356 р., існували, як мінімум, три об’єкти з рисами, що відповідали засадам просторовій локації міста на магдебурзькому праві: лан, млин та міське село. Перший з них – лан костелу Діви Марії (Сніжної) – тягнувся між Старостинською юридикою (колишнім подолом княжого періоду) і міським селом Замарстинів, а млин Штехера розташовувався поруч перших двох. Аналіз низки документів дозволяє стверджувати, що міське село Замарстинів було засноване в останній чверті ХІІІ ст. і мало статус маєтку війта Штехера і, очевидно, іншу назву. Деякі просторові елементи дають змогу допускати вірогідність забудови середмістя за княжої доби. Північна лінія оборонних мурів і паралельна до неї вулиця Вірменська не прилягають до західного і східного прясла під прямими кутами, утворюючи трапецієподібний план, хоча природні умови (рельєф і відсутність річок) дозволяли на цьому терені виміряти “місто в мурах” ідеального квадратного плану. Відхилення від просторових засад магдебурзького середмістя можна пояснити існуванням забудови на цьому місці перед його вимірюванням. На зміну конфігурації середмістя впливало і штучне русло Полтви. Якщо князь Лев дійсно проводив меліораційні роботи, то їхньою метою могло бути не тільки осушення, а й використання штучного русла для оборони міста. Безпосередня близькість нового русла до середмістя і Низького замку також підтверджує думку, що ці терени вже забудовувалися наприкінці XIII ст. На території середмістя були наявні княжа замкова каплиця святої Катерини та дві інші церкви, неподалік від яких мусили бути будинки міщан, що ще раз переконує, що міська забудова існувала у “місті в мурах” князя Лева. Отже, наявність цілісної системи просторових елементів, локованих відповідно до магдебурзького права, згадки про іригаційні роботи князя Лева та окремі планувальні особливості магдебурзького середмістя переконують, що в просторовому вимірі магдебурзьке право поширилося на Львів у княжу добу наприкінці ХІІІ ст.

Посилання

Akta Grodzkie i Ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego Bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego (1870). T. 2. Lwów: Ksiegarnia Sefartha i Czajkowskiego.

Chodyniecki, I. (1865). Historia stół. krol. Galicyi i Lodomeryi m. Lwowa od założenia jego aż do czasów terazniejszych w r. 1829 wydana. Wydanie wznowione. Lwów: Piotr Piller.

Dolynska, M. (2005). Neopublikovanyi spysok “Holovnoho inventaria sta laniv...” 1608 r. dlia mista Lvova. Naukovi zoshyty istorychnoho fakultetu Lvivskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Franka: Zbirnyk naukovykh prats, (7), 103.

Dolynska, M. (2006). Istorychna topohrafiia Lvova XIV-XIX st. Lviv, Ukraina: Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu “Lvivska politekhnika”.

Dolynska, M. (2008). Elementy lokatsii Lvova u kniazhu dobu. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka. T. 255: Pratsi komisii arkhitektury ta mistobuduvannia, 78–85.

Isaievych, Ya. (1996). “Altana posered raiu”: Lviv u 1582–1602 rr. U Ya. Isaievych Lviv: istorychni narysy. Lviv, Ukraina: Instytut ukrainoznavstva imeni I. Krypiakevycha.

Kapral, M. (1998). Pryvilei mista Lvova XIV–XVIII st. (istoryko-dzhereloznavchyi ohliad). U Pryvilei mista Lvova (XIV–XVIII st.). Zbirnyk dokumentiv (ss. 15-16). Lviv, Ukraina: Lvivske viddilennia Insytytutu ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M. Hrushevskoho NAN Ukrainy; Lvivskyi natsionalnyi universytet im. I. Franka.

Kapral, M. (Red.) (2014). Atlas ukrainskykh istorychnykh mist. T. 1: Lviv. Kyiv, Ukraina: DNVP “Kartohrafiia”.

Kozubska, O. (2001). Lvivskyi kostel Marii Snizhnoi v istoriohrafii. Naukovi zoshyty istorychnoho fakultetu Lvivskoho natsionalnoho universytetu im. I.Franka: Zbirnyk naukovykh prats, (4), 327–333.

Mohytych, R. (2003). Peredmistia samovriadnoho Lvova u pershii polovyni XVII st. Visnyk Ukrzakhidproektrestavratsii, (13), 33-51.

Pryvilei mista Lvova (XIV–XVIII st.). Zbirnyk dokumentiv (1998). Lviv, Ukraina: Lvivske viddilennia Insytytutu ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M. Hrushevskoho NAN Ukrainy; Lvivskyi natsionalnyi universytet im. I. Franka.

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u Lvovi (TsDIA Ukrainy u Lvovi), f. 52, op. 1, spr. 492.

TsDIA Ukrainy u Lvovi, f. 52, op. 1, spr. 108.

Voitovych, L. (2014). Lev Danylovych, kniaz halytsko-volynskyi (bl. 1225 – bl. 1301). Lviv, Ukraina: Nats. akad. nauk Ukrainy, Instytut ukrainoznavstva imeni I. Krypiakevycha.

Zubrytskyi, M. (2013). Selo Mshanets Starosambirskoho povitu. Materiialy do istorii Halytskoho sela. U Zibrani tvory i materialy: u 3-kh t. T. 1: Naukovi pratsi. Lviv, Ukraina: Litopys.

Zubyk, R. (1930). Gospodarka finansowa miasta Lwowa w latach 1624–1635. Lwów: Institut Popierania Polskiej Tworczosci Naukowej.

Опубліковано
2019-04-10
Як цитувати
Долинська, М. (2019). ПОЧАТКИ ПРОСТОРОВОЇ ЛОКАЦІЇ ЛЬВОВА В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ ХІІІ СТОЛІТТЯ. City History, Culture, Society, (6), 39-46. https://doi.org/10.15407/mics2019.06.039
Номер
Розділ
Джерела до історії міст: публікація та критика