ПОЛКОВИЙ СЕКВЕСТР ГЕТЬМАНЩИНИ: ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД І СТАН СПОРУДИ НА СЕРЕДИНУ XVIII СТ.

  • Андрій Сапронов Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
Ключові слова: Гетьманщина, полкові міста, в’язниця, арештанти, секвестр

Анотація

У статті здійснено спробу дослідити стан будівель в’язниць у полкових містах Гетьманщини та Глухові на середину XVIII ст. Відзначено, що гарний стан тюремної споруди був запорукою покарання злодія. У правничих джерелах того часу йдеться про існування трьох видів місць для утримання в’язнів: “сподняя” і “верхняя” в’язниці та окреме приміщення для арештантів із вироком. У статті автор послуговувався матеріалами, де проілюстровано випадки втеч злодіїв із секвестрів. Крім того, використано документи полкових канцелярій, в яких просили дозволу у столичних органів влади на проведення ремонтних робіт. У результаті дослідження з’ясовано, що секвестри полкових міст і Глухова на середину XVIII ст. складалися з острогу, верхньої (1–2 хати) і нижньої тюрм та караулень. Зазначено, що зовнішній вигляд секвестру у вітчизняній історіографії залишається малодослідженим. Автор відзначає, що в’язниці у полкових містах Гетьманщини розташовувалися не у підвалах ратуш, а поруч з адміністративними будівлями на центральній площі. Іноді використовувалися “непрофільні” приміщення для утримання арештантів – хати та сараї місцевих жителів.

Досить часто в’язниці перебували у занедбаному стані. В’язні страждали від погодних умов. Не набагато кращими були умови несення служби в охорони. Природні фактори постійно знищували дерев’яні споруди, навіть за умови відсутності пожеж. Острог та стіни хат з часом трухлявіли і злочинці отримували можливість втікати. Зазначено, що споруда значно швидше ставала непридатною саме через постійні спроби злочинців втекти, проламавши дерев’яні стіни. Практика часткового ремонту в’язниць не могла вирішити проблему, і за деякий час знову виникала необхідність оновлення будівлі.

Варто відмітити, що існували три шляхи забезпечення матеріалами будівництва або ремонту тюрем. У першому випадку ресурси брали у мешканців полку на основі розподілу, який проводила полкова канцелярія; у другому використовувалися гроші із казни лише на ті матеріали, яких не було у обивателів полку; третій варіант – Військовий скарб покривав повністю всі витрати.

Посилання

Adamczek, T. (2011). O karze pozbawienia wolności w orzecznictwie krakowskiego sądu grodzkiego w XVIII wieku uwag kilka. Z Dziejów Prawa, IV(12), 52–53.

Bartoszewicz, A. (2014). Ratusz w małych miastach polskich w XV–XVI wieku. Roczniki Dziejów Społecznych i Gospodarczych, (LXXIV). DOI: https://doi.org/10.12775/RDSG.2014.08

Bieda, J. (2015). Cele i organizacja wiezienie zakładów karnych w I Rzeczypospolitej. Acta Universitatis Lodziensis. Folia Historica, (94).

Bilodid, I. (Red.) (1973). Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tt. T. 4: I – M. Kyiv, Ukraina: Naukova dumka.

Bilous, N. (2007). Vidnosyny kyivskoi miskoi vlady z voievodamy v 1559–1648 rr. Sproby obmezhennia avtonomii miskoi hromady. Sotsium. Almanakh sotsialnoi istorii, (7).

Butych, I. (Red.) (1970). Haidamatskyi rukh na Ukraini v XVIII st. Zbirnyk dokumentiv. Kyiv, SRSR: Naukova dumka.

Diadychenko, V. (1959). Narysy suspilno-politychnoho ustroiu Livoberezhnoi Ukrainy kintsia XVII – pochatku XVIII st. Kyiv, SRSR: Vyd-vo AN URSR.

Dunbabin, J. (2002). Captivity and Imprisonment in Medieval Europe, 1000–1300. New York, NY: Palgrave Macmillan. DOI: https://doi.org/10.1057/9781403940278

Ekirch, А. R. (1985). Bound for America: A Profile of British Convicts Transported to the Colonies, 1718-1775. The William and Mary Quarterly, 42 (2), 184-200. DOI: https://doi.org/10.2307/1920427

Fuko, M. (1998). Nahliadaty i karaty: narodzhennia viaznytsi. Kyiv, Ukraina: Osnovy.

Geltner, G. (2006). Medieval prisons: between myth and reality, Hell and Purgatory. History compass, 4, 261. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1478-0542.2006.00319.x

Gernet, M. (1951). Istoriya tsarskoy tyurmy. T. 1. Moskva, SSSR: Gosudarstvennoe izdatelstvo yuridicheskoy literatury.

Grankin, P. (2010). Statti (1996–2007). Lviv, Ukraina: Tsentr Yevropy.

Ignatieff, M. (1978). A Just Measure of Pain: The Penitentiary in the Industrial Revolution, 1750–1850. New York, NY: Pantheon Books. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-349-16018-1

Ignatieff, M. (1981). State, Civil Society, and Total Institutions: A Critique of Recent Social Histories of Punishment. Crime and Justice, 3, 153-192. DOI: https://doi.org/10.1086/449079

Janicka, D. (2003). Więzienia w Toruniu w XVIII-XX wieku. Rocznik Toruński, (30), 86-87.

Kivalov, S. (Red.) (2004). Statuty Velykoho kniazivstva Lytovskoho: U 3 t. Odesa, Ukraina: Yurydychna literatura.

Kovalenko, O. (2015). Poltava XVII – XVIII stolit. Kyiv, Ukraina: Vydavets Oleh Filiuk.

Kozytskyi, A. і Bilostotskyi, S. (2001). Kryminalnyi svit staroho Lvova. Lviv, Ukraina: Afisha.

Kravchenko, V. (2009). Ratusha u samovriadnomu zhytti hromady mista Volodymyra v kintsi XVI stolittia. Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk, 13/14, 419- 420.

Langbein, J. H. (1976). The historical origins of the sanction of imprisonment for serious crime. Journal of Legal Studies, 5, 38. DOI: https://doi.org/10.1086/467543

Melnychuk, O. (Red.) (1982). Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy: v 7 t. T. 1: A – H. Kyiv, Ukraina: Naukova dumka.

Morris, N. i Rotman, D. Dzh. (Red.) (2009). Oksfordska istoriia viaznyts. Kyiv, Ukraina: Vsesvit.

Moshak, M. (2016). Opys Kamianetskoho zamku 1570 roku yak nove dzherelo dlia vyvchennia skladu ta ustroiu serednovichnoi zamkovoi zalohy. U O. Zavalniuk (Red.). Kamianets-Podilskyi u konteksti ukrainsko-yevropeiskykh zviazkiv. Materialy IV mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, m. Kamianets-Podilskyi, 17-18 travnia 2012 r. Kamianets-Podilskyi, Ukraina: Medobory-2006.

Mykhailovskyi, V. (2008). Opysy kamianetskoho ta letychivskoho zamkiv 1613 r. Naukovi pratsi Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Istorychni nauky, 18.

Opys mista Nizhyna 1766 roku (2008). Nizhynska starovyna, 7(10), 17.

Pashuk, A. (1967). Sud i sudochynstvo na Livoberezhnii Ukraini v XVII–XVIII st. (1648–1782). Lviv, SRSR: Vyd-vo Lvivskoho un-tu.

Rothman, D. J. (1971). The discovery of the asylum: Social order and disorder in the New Republic. Boston and Toronto: Little, Brown and Company.

Rudzkiy, A. (Red.) (1905). Polnaya Entsiklopediya Russkogo Selskogo Khozyaystva i soprikasayushchikhsya s nim nauk v ХІІ t. T. 9: Solontsy – Tenevynoslivost drevesnykh porod. Sankt-Peterburg, Rossiyskaya imperiya: Tipografiya Imperatorskoy Akademii nauk.

Serdiuk, I. (2014). Polkovi mista Hetmanshchyny v druhii polovyni ХVIII st.: ekonomika ta demohrafiia. U V. Smolii (Red.) Ukrainska derzhava druhoi polovyny ХVII – ХVIII st.: polityka, suspilstvo, kultura. Kyiv, Ukraina: Instytut istorii Ukrainy NANU.

Shemuchenko, Yu. (Red.) (1997). Prava, za yakymy sudytsia malorosiiskyi narod. 1743. Kyiv, Ukraina: IDP NANU.

Shtanko, O. (2015). “Mistse publichne, de spokii ta poriadnist zakhovanymy ye”: ratusha v retseptsii lutskykh i volodymyrskykh mishchan XVI – pershoi polovyny XVII st. Mynule i suchasne Volyni ta Polissia. Misto Volodymyr-Volynskyi ta Pobuzhzhia u svitovii ta ukrainskii istorii. Uspenskyi sobor v istorii mista Volodymyra-Volynskoho ta Ukrainy. Materialy 55 Vseukrainskoi naukovoi istoryko-kraieznavchoi konferentsii, prysviachenoi 1000-richchiu pamiati kyivskoho kniazia Volodymyra Velykoho ta 860-y richnytsi pochatku budivnytstva Uspenskoho soboru, m. Volodymyr-Volynskyi, 23 zhovtnia 2015 r. Lutsk, Ukraina.

Slabchenko, M. (1909). Malorusskiy polk v administrativnom otnoshenii: Istoriko-yuridicheskiy ocherk. Odessa, Rossiyskaya imperiya: Tekhnik.

Smolii, V. (Red.) (2012). Entsyklopediia istorii Ukrainy: u 10 t. T. 9. Kyiv, Ukraina: Naukova dumka.

Sobchuk, V. (2012). Kremenetskyi zamok. Studii i materialy z istorii Volyni. Kremenets, Ukraina: Kremenetsko-Pochaivskyi DIAZ.

Spierenburg, Р. (2007). The Prison Experience: Disciplinary Institutions and Their Inmates in Early Modern Europe. Amsterdam, Holland: Amsterdam University Press. DOI: https://doi.org/10.5117/9789053569894

Starchenko, N. (2007). Vbyvstvo kniaziv Chetvertynskykh 1576 r.: sudovyi protses ta zamyrennia na Volyni v kintsi XVI st. Sotsium. Almanakh sotsialnoi istorii, (7), 100.

Starchenko, N. (2014). Chest, krov i rytoryka. Konflikt u shliakhetskomu seredovyshchi Volyni (druha polovyna XVI–XVII stolittia). Kyiv, Ukraina: Laurus.

Taldykin, O. (1999). Politsiia Hetmanshchyny i Zaporizkoi Sichi v druhii polovyni KhVIII st. Visnyk universytetu vnutrishnikh sprav, (9), 216.

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy v m. Kyiv (dali – TsDIAK Ukrainy), f. 51, op. 1, spr. 398.

TsDIAK Ukrainy, f. 51, op. 1, spr. 595.

TsDIAK Ukrainy, f. 51, op. 1, spr. 2091.

TsDIAK Ukrainy, f. 51, op. 3, spr. 2304.

TsDIAK Ukrainy, f. 51, op. 3, spr. 6298.

TsDIAK Ukrainy, f. 51, op. 3, spr. 7072.

TsDIAK Ukrainy, f. 51, op. 3, spr. 9482

TsDIAK Ukrainy, f. 51, op. 3, spr. 10736.

TsDIAK Ukrainy, f. 51, op. 3, spr. 11041.

TsDIAK Ukrainy, f. 51, op. 3, spr. 12231.

TsDIAK Ukrainy, f. 51, op. 3, spr. 13312.

TsDIAK Ukrainy, f. 51, op. 3, spr. 17958.

TsDIAK Ukrainy. f. 51, op. 3, spr. 20234.

Voloshyn, Yu. (2011). “Dlia tochnaho yschyleniia y svedenyia vseho malorossyiskaho naroda”: provedennia Rumiantsevskoho opysu v polkovomu misti Poltavi (1765– 1766 rr.). Kraieznavstvo, (1), 59-60.

Voloshyn, Yu. (2016). Kozaky i pospolyti: Miska spilnota Poltavy druhoi polovyny XVIII st. Kyiv: K.I.S.

Опубліковано
2018-11-08
Як цитувати
Сапронов, А. (2018). ПОЛКОВИЙ СЕКВЕСТР ГЕТЬМАНЩИНИ: ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД І СТАН СПОРУДИ НА СЕРЕДИНУ XVIII СТ. City History, Culture, Society, (5), 31-45. https://doi.org/10.15407/mics2019.05.031
Розділ
Ранньомодерне місто