«ДЛЯ ПРОИСКАНИЯ СЕБѢ К ЖИТИЕ МѢСТА ПРИШЕЛ В ГОРОД»: ДИТИНА І НАЙМИТУВАННЯ В МІСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ ГЕТЬМАНЩИНИ ХVІІІ СТ.

  • Ігор Сердюк Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
Ключові слова: Гетьманщина, дитина, життєвий цикл, наймит, наймичка, праця, слуга

Анотація

У статті досліджується використання найманої дитячої праці суспільством Гетьманщини з наголосом на її особливостях, які були притаманні міському населенню. Зазначено, що наймана праця та учнівство означали перебування дитини за межами власної родини та її мобільність (у рамках одного населеного пункту або ж на більшій території). Така трудова міграція дітей та підлітків була важливою складовою виокремлення міста над округою. У його населенні зафіксована підвищена, порівняно із селами, концентрація осіб віком 10–14, а найбільше – 15–19 років. Місто пропонувало більше варіацій винагороди, розмаїття вакансій і пропозицій роботи саме для малолітніх та неповнолітніх слуг,  давало можливість знайти роботу десь поблизу з рідною домівкою. Дитина могла кілька разів змінювати господарів, не покидаючи одного населеного пункту.

Автор вважає, що до пояснення сутності дитячої найманої праці в Гетьманщині видається продуктивним застосування концепту life cycle service. Вихід за межі власної родини і тимчасове перебування в якості наймички чи учня були важливим щаблем соціалізації як мінімум половини дітей і підлітків. Важливо, що тогочасний соціум у цьому не вбачав підстав для маргіналізації, а саме явище було тимчасовим етапом життя. Батьки та діти отримували за працю останніх як грошову, так і негрошову вигоду, в т.ч. навички та статуси (опанування ремеслом), тимчасове “розвантаження” родинної економіки, одяг, їжу, прихисток (останнє було актуальним для сиріт).

Констатовано, що переваги міста були невіддільними від його небезпек, адже соціальний капітал, набутий малолітніми наймитами, міг бути і негативним та поширюватися на всю родину. Наявність мігрантів, мандрівного та маргіналізованого елементу, солдати на постої – ці типово міські явища породжували попит на проституцію, куди втягувалися малолітні дівчата. Хлопчиків могли залучати до крадіжок худоби та речей, підманювати до втеч, викрадати для служби. У такому разі родини дітей-наймитів не тільки не отримували користі із заробітків своїх нащадків, але ще й наражалися на іншування, мусили сплачувати шкоду і так далі. Попри ці небезпеки місто Гетьманщини вабило до себе молодь.

Посилання

Barton, H. (1981). Women and Military Institutions in Early Modern Europe: A Reconnaissance. Signs, 6(4), 643-671. DOI: https://doi.org/10.1086/493839

Bezsmertna, Yu. (2015). “Sluzhyteli” y “rabotniky” v oblikovykh dzherelakh Hetmanshchyny ХVIII st Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, 1 (44), 52–56.

Bezsmertna, Yu. (2017). Life cycle service servants: kharakterystyka poniattia ta vidpovidnist realiiam Hetmanshchyny 60-kh–70-kh rr. ХVIII st. Eminak: naukovyi shchokvartalnyk, 1(17), 28–33.

Brik, T. (2017). Dokhody sluhv Hetmanshchyni: test teorii liudskoho kapitalu ta sotsialnoho statusu na prykladi mista Poltava. Retrieved from: http://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/2192-timofij-brikdokhodi-slug-v-getmanshchinitest-teoriji-lyudskogo-kapitaluta-sotsialnogo-statusu-naprikladi-mista-poltava.

Dilova i narodno-rozmovna mova ХVIII st.: Materialy sotennykh kantseliarii i ratush Livoberezhnoi Ukrainy (1976). Kyiv, SRSR: Naukova dumka.

Dnevnik Nikolaya Khanenka. 1723–1753 g. (1884). V Prilozhenіe k zhurnalu “Kіevskaya Starina”. Kiev, Rossiyskaya imperiya: Tip. G. Korchak-Novitskago.

Dnevnyya zapiski malorossiyskago podskarbiya generalnago Yakova Markovicha (1859). Ch.ІІ. Moskva, Rossiyskaya imperiya: Tip. V. Gote.

Encyclopedia of Children and Childhood in History and Society (2004). Vol. 3. S–Z. Macmillan Reference USA.

Fauve-Chamoux, A. (2004). Domestic Service and the Formation of European Identity: Understanding the Globalization of Domestic Work, 16th-21st Centuries. Bern, Schweiz: Peter Lang AG, International Academic Publishers.

Gary, K. E. (2017). Constructing equality? Women’s wages for physical labor, 1550-1759. Lund Papers in Economic History, (158). Lund: Department of Economic History, Lund University.

Głos ubogiej matki do córki na służbę idącej, z przytoczeniem prawdziwych wypadków, rozmaitym sługom wydarzonych, tudzież Wypisy z Listów Apostolskich śś. Pawła i Piotra dla wszystkich sług nader przydatne, nakoniec Żywoty dwóch dziewic służebnych, które korony błogosławionych dostąpiły (1858). Warszawa, Polska: W drukarni Józefa Ungra.

Goldberg, P. J. (1986). Marriage, migration, servanthood and life-cycle in Yorkshire towns of the later Middle Ages: SomeYork cause paper evidence. Continuity and Change, 1(2), 141–169. DOI: https://doi.org/10.1017/S0268416000000187

Henderson, J. & Richard, W. (Eds.) (1994). Poor Women and Children in the European Past. London, England: Routledge.

Horrell, S. & Humphries J. (1995). Women’s labor forceparticipation and the transition to the male-breadwinner family, 1790–1865. Economic History Review, 48(1), 89–117. DOI: https://doi.org/10.2307/2597872

Hufton, O. Women (1994). In N.-Z. Davis & A. Farge (Eds.) A history of women in the West. Part III. Renaissance and Enlightenment paradoxes. Cambridge, MA: Harvard University Press.

Hurzhii, I. (1958). Zarodzhennia robitnychoho klasu Ukrainy (kinets XVIII – persha polovyna XIX st.). Kyiv, SRSR: Derzhpolitvydav.

Instytut rukopysiv Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. Vernadskoho, f. 61, spr. 878, ark. 44–45.

Kosheleva, O. (2004). Lyudi Sankt-Peterburgskogo ostrova Petrovskogo vremeni. Moskva, Rossiya: OGI.

Kovalenko, O. (2015). Poltava ХVII – ХVIII stolit. Kyiv, Ukraina: Vydavets Oleh Filiuk.

Kovalenko, O. i Serdiuk, I. (2012). “Ihrashka chy remeslo?”: odyn z aspektiv dytynstva v rannomodernii Ukraini. Kyivska starovyna, (5–6), 45–56.

Kozak, O. (2014). Zhyteli sotennoho mistechka Staiky ХVII–ХVIII st. (za materialamy bioarkheolohii). Istorychna antropolohiia ta bioarkheolohiia Ukrainy, (1), 124, 128.

Levitskiy, O. (1901). Ocherki narodnoy zhizni v Malorossii vo vtoroy polovine ХVII st. Kievskaya starina, (2), 183.

Marks, K. (1952). Kapital. Krytyka politychnoi ekonomii. T. 1. Kn. 1: Protses vyrobnytstva kapitalu. Kyiv, SRSR: Politvydav URSR.

Masliichuk, V. (2005). Deviantna povedinka zhinky na Slobozhanshchyni u 80-kh – 90-kh rr. XVIII st. (za materialamy povitovykh sudiv Kharkivskoho namisnytstva). Sotsium: Almanakh sotsialnoi istorii, (5), 199–201.

Masliichuk, V. (2010). Sposterezhennia pro vbrannia pidlitka v Kharkivskomu namisnytstvi (1780-ti – 1790-ti rr.). Kyivska starovyna, (5), 29–34.

Masliichuk, V. (2012). Do pytannia pro dytiachu ta pidlitkovu pratsiu na Livoberezhnii ta Slobidskii Ukraini v druhii polovyni ХVIII st. Povsiakdennia rannomodernoi Ukrainy. Istorychni studii v 2-kh tomakh. T. I: Praktyky, kazusy ta deviatsii povsiakdennia (ss. 87–98). Kyiv, Ukraina: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy.

Momot, A. (2014). Rumiantsevskyi opys Malorosii yak dzherelo dlia doslidzhennia demohrafichnykh kharakterystyk silskoho naselennia Hetmanshchyny. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni T. H. Shevchenka. Istorychni nauky, 7(290), 22–29.

Ostras, E. (2003). Vrozhainist zernovykh kultur, khlibni tsiny ta zabezpechenist naselennia khlibom v Livoberezhnii Ukraini v druhii polovyni ХVIII st. Donetsk [b.v.].

Polnoe sobranie zakonov Rossiyskoy imperii (1830). T.9 (ss. 805–806). Sankt-Peterburg, Rossiyskaya imperiya: Tip. 2-go Otd-niya Sobstv. Ye.I.V. Kantselyarii.

Poniat, R. (2014). Służba domowa w miastach na ziemiach polskich od połowy XVIII do końca XIX wieku. Warszawa, Polska.

Protokol dopytu haidamaky Semena Harkushi (1990). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, (11).

Roldugina, I. (2016). Otkrytie seksualnosti. Transgressiya sotsialnoy stikhii v seredine ХVІІІ v. v Sankt-Peterburge: po materialam Kalinkinskoy komissii (1750–1759). Ab Imperio, (2).

Sarti, R. (2007). Criados, servi, domestiques, gesinde, servants: for a comparative history of domestic service in Europe (16th–19th centuries). Obradoiro de Historia Moderna, (16), 9–39.

Serdiuk, I. (2009). “Bez ty, na kharchakh i odezhi khozyayskikh”: dity v naselenni Livo-berezhnoho ukrainskoho mista ХVIII st. Kraieznavstvo, (1–2), 196–204.

Serdiuk, I. (2016). Dity-naimyty v Hetmanshchyni KhVIII st. (za materialamy Heneralnoho opysu 1765–1769 rokiv). Nizhynska starovyna, (22), 47–54.

Serdiuk, I. (2017, Lypen 31). Vohon, voda ta neostanni kleinody. Dekilka sliv pro istoriiu dytiachoi pratsi v Hetmanshchyni. Retrieved from: http://www.historians.in.ua/index.php/en/avtorska-kolonka/2252-igor-serdyuk-vogon-voda-ta-neostanni-klejnodi-kilka-sliv-pro-istoriyu-dityachoji-pratsi-v-getmanshchini.

Serdiuk, I. (2008). Rumiantsevskyi opys Malorosii yak dzherelo vyvchennia demohrafichnykh kharakterystyk mist Hetmanshchyny. Istorychna pamiat, (3), 144–152.

Serdiuk, I. (2008). Vykhidtsi z sela sered naselennia Pereiaslava 60-kh rr. ХVIII st. (za danymy Heneralnoho opysu Livoberezhnoi Ukrainy 1765–1769 rr.). Ukrainskyi selianyn, (11), 213–215.

Serdiuk, I. (2011). Polkovykh horodov obyvateli: istoryko-demohrafichna kharakterystyka miskoho naselennia Hetmanshchyny druhoi polovyny ХVIII st. Poltava: TOV “ASMI”.

Serdiuk, I. (2016). Vikova struktura dytiachoho naselennia Hetmanshchyny v druhii polovyni ХVIII st. Kraieznavstvo, (3–4), 87–93.

Szołtysek, M. (2015). Rethinking East-Central Europe: family systems and co-residence in the Polish-Lithuanian Commonwealth. Contexts and analyses. Bern Schweiz: Peter Lang AG, International Academic Publishers.

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv (dali – TsDIAK Ukrayiny), f. 54, op. 1, spr. 2320

TsDIAK Ukrainy, f. 54, op. 1,spr. 2592.

TsDIAK Ukrainy, f. 54, op. 3,spr. 2629.

TsDIAK Ukrainy, f. 57, op. 1, spr. 148a.

TsDIAK Ukrainy, f. 95, spr. 2.

Voloshyn, Yu. (2016). Kozaky i pospolyti: Miska spilnota Poltavy druhoi polovyny ХVIII st. Kyiv, Ukraina: K.I.S.

Yakiv (inok) (2006). Satyrychna koliada U Slovo mnohotsinne: Khrestomatiia ukrainskoi literatury, stvorenoi riznymy movamy v epokhu Renesansu (druha polovyna ХV–ХVI stolittia) ta v epokhu Baroko (kinets ХV –ХVIII stolittia). V chotyrokh knyhakh . Kn. 4: Literatura piznoho Baroko (1709–1798 rik) (ss. 760–767). Kyiv, Ukraina: Akonit.

Yakovenko, N. (2002). Paralelnyi svit. Doslidzhennia z istorii uiavlen ta idei v Ukraini ХVI–ХVII st. Kyiv, Ukraina: Krytyka.

Yaremenko, M. (2013). “Faktor mist” u “latynskomu shkilnytstvi” Hetmanshchyny XVIII st. Sotsium. Almanakh sotsialnoi istorii, (10), 115–127.

Zamura, O. (2016). Mihranty v polkovykh selakh Hetmanshchyny seredyny ХVIII st. (na prykladi dvokh sil Pereiaslavskoho polku). Poltavskyi kraieznavchyi muzei: zbirnyk naukovykh statei. Malovidomi storinky istorii, muzeieznavstvo, okhorona pamiatok. Vypusk ХI. Poltava, Ukraina: Dyvosvit.

Zapiski Novo-Oskolskogo dvoryanina I. O. Ostrozhskago-Lokhvitskago (s dobavlenіem zamѣtok syna ego Petra Ivanovicha) (1771–1846 g.) (1886). Kievskaya starina, (2), 361.

Zinoviiv, K. (1971). Virshi. Prypovisti pospolyti. Kyiv, SRSR: Naukova dumka.

Опубліковано
2018-11-07
Як цитувати
Сердюк, І. (2018). «ДЛЯ ПРОИСКАНИЯ СЕБѢ К ЖИТИЕ МѢСТА ПРИШЕЛ В ГОРОД»: ДИТИНА І НАЙМИТУВАННЯ В МІСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ ГЕТЬМАНЩИНИ ХVІІІ СТ. City History, Culture, Society, (4), 57-77. https://doi.org/10.15407/mics2019.04.057
Розділ
Ранньомодерне місто