ДО ПИТАННЯ ПРО ЛОКАЛІЗАЦІЮ ЛІТОПИСНОГО УНЕНІЖА

  • Іван Кедун Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
  • Олексій Пархоменко Центр пам’яткознавства Національної Академії Наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
Ключові слова: Уненіж, Ніжин, археологічні дослідження, локалізація, літопис

Анотація

У статті досліджується проблема локалізації літописного міста Уненіж, з яким, за однією з існуючих точок зору, пов’язується походження сучасного міста Ніжин. Автори аналізують історіографію цього питання (М. М. Карамзін, М. О. Максимович, О. М. Лазаревський М. П. Василенко, М. Н. Петровський та ін.) та наводять дані щодо історії археологічного вивчення території, яка традиційно ототожнюється з Уненіжем. Йдеться про археологічні дослідження у мікрорайоні сучасного Ніжина в урочищі Комуна (первинний топонім – Городок) В. Коваленка (1981), який першим спробував підтвердити гіпотезу про наявність тут давньоруського городища, розкопки Ю. Ситого (1989–1990) та І. Кедуна і О. Пархоменка (2011–2013). На основі аналізу наявних археологічних матеріалів автори підтвердити існування в урочищі Комуна давньоруського поселення. Проте воно мало досить примітивні укріплення (рів із встановленим на дні частоколом), які виникли, скоріше за все, у ХІІ ст. і використовувалися досить незначний період. Оскільки такі прості за конструкцією укріплення є нетиповими для тогочасних городищ Русі, зроблено висновок, що скоріш за все, це було укріплене селище.

Ця теза підтверджується і порівняльним аналізом кількості фрагментів кераміки, які були знайдені на території Комуни та на поселенні Нове Місто, що є найближчим до нього. На досліджених 12,4 кв. м Нового Міста кількість фрагментів керамічних посудин склала 618, тоді як на 87 кв. м розкопок в Комуні їхня кількість, разом з підйомним матеріалом, становила 285 одиниць. На основі такого порівняння можна говорити про слабку насиченість культурного шару на території урочища Комуна, що не дозволяє, на думку авторів, припускати існування тут великого давньоруського поселення, яке можна було б співвіднести з літописним Уненіжем. Проте автори не виключають, що майбутнє розширення площі досліджень може суттєво змінити висновки.

Посилання

Dobrovolskiy, P. M., Ye. (Pred.) (1902). Topograficheskoe opisanie gorodov Chernigova, Nezhina i Sosnitsy po rukopisi (1783 g.). V Trudy Chernigovskoy Gubernskoy arkhivnoy komissii, (Vyp. 4). Chernigov, Rossiyskaya imperiya.

Ipatevskaya letopis (1908). (Pod red. A. A. Shakhmatova). V Polnoe sobranie russkikh letopisey (PSRL). (Tом 2). Sankt-Peterburg, Rossiyska іmperіya.

Kedun, I. S. (2013). Do pytannia pro pershopochatky davnoruskoho Nizhyna. Nizhynska starovyna, 15(18), 13-16.

Kedun, I. S. (2014). Do pytannia pro topohrafiiu davnoruskykh pamiatok na terytorii mista Nizhyn. Nizhynska starovyna, 17(20), 5–14.

Kovalenko, V. P. (1988). Do pytan pro pershopochatky Nizhyna. V Druha Chernihivska oblasna naukova konferentsiia z istorychnoho kraieznavstva: Tezy dopovidei, (Vyp. I, ss. 9–10). Chernihiv–Nizhyn, Ukraina.

Lazarevskiy, A. M. (1893). Polk Nezhinskiy. V Opisanie staroy Malorosii, (Tом 2). Kiev, Rossiyskaya imperiya: Tip. K. N. Milevskogo.

Maksimovich, M. A. (1855). Zamechaniya na Pesn o polku Igoreve v stikhotvornom perevode g. Gerbelya (Ch. 2, Kn. 2). Moskva: b.i.

Myshanych, O. V. (Vidp. red.) (1989). Litopys ruskyi (L. Ye. Makhnovets, Per. z davnorus.). Kyiv, Ukraina: Dnipro.

Sytyi, Yu. M. (1990). Otchet ob arkheologicheskikh rabotakh na Chernigovskom 1989 g. Zadesene. 1989/137. Fond ekspedytsii. Naukovyi arkhiv IA NAN Ukrainy. Kyiv.

Sytyi, Yu. M. (1991). Otchet ob okhrannykh rabotakh v g. Nezhine Chernigovskoy obl. v 1989–1991 gg. Mashynopys. Naukovyi arkhiv Nizhynskoho kraieznavchoho muzeiu.

Sytyi, Yu. M. (2005). Do pytannia pro lokalizatsiiu litopysnoho Nizhatyna ta Unenizha. Nizhynska starovyna: Naukovyi istoryko-kulturolohichnyi zbirnyk, 1(4), 7–13.

Опубліковано
2017-06-14
Як цитувати
Кедун, І., & Пархоменко, О. (2017). ДО ПИТАННЯ ПРО ЛОКАЛІЗАЦІЮ ЛІТОПИСНОГО УНЕНІЖА. City History, Culture, Society, (1), 77-86. https://doi.org/10.15407/mics2016.01.077
Номер
Розділ
Археологія міста