МЕТАЛУРГІЙНИЙ ОСЕРЕДОК ХІ – ХІІ СТ. НА ТЕРИТОРІЇ ВИШГОРОДСЬКОГО ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ЗАПОВІДНИКА (за матеріалами розкопок 1989 р.)

  • Дмитро Бібіков Інститут археології НАН України
Ключові слова: Давня Русь, Вишгород, металургія, ковальство

Анотація

У статті вперше вводяться до наукового обігу матеріали щодо виробничих комплексів, які були виявлені під час археологічних розкопок 1989 р. у західній частині вишгородського посаду (урочище Нижні Дорогожичі). Зазначено, що їх реінтерпретація дозволяє простежити майже всі основні етапи виробництва та обробки заліза. Це є важливим, оскільки сьогодні серед провідних вітчизняних спеціалістів у даній галузі відсутня єдина думка щодо визначення конкретного набору ознак, які дозволяли б упевнено інтерпретувати теплотехнічні пристрої та співвідносити їх з окремими етапами добування та обробки заліза. Аналіз наявного керамічного комплексу дав можливість автору зробити висновок про датування виробничих комплексів другою половиною ХІ – першою половиною ХІІ ст. Так само датуються і житлові споруди, в яких ковалі-металурги зберігали свої інструменти, що свідчить про їхню синхронність. Зазначено, що майже всі майстерні через пожежну небезпеку були винесені на периферію – вони розташовувались на західній (біля великої вимоїни) та північно-східній околицях металургійного осередку. Підкреслено, що поруч із сиродутними горнами влаштовувались ями для випалення вугілля. Автор у черговий раз спростовує гіпотезу про відокремленість металургійного та ковальського ремесел і виключно сільський характер металодобувної справи, на відміну від міського характеру металообробки. Більше того, він вважає, що досліджуваний осередок завдячує своїм виникненням наявності поруч покладів залізних руд. Зазначається, що переважна більшість металургійних горнів мала досить просту конструкцію і відносно невисокі виробничі можливості, що було зумовлене їх невеликим робочим об’ємом. Встановлено, що асортимент металевої продукції, що був представлений серед матеріалів розкопок, в цілому є традиційним для давньоруського міста. Це – побутові предмети, ремісничі та сільськогосподарські знаряддя, елементи озброєння і спорядження вершника. Мешканець одного з жител спеціалізувався на виготовленні ножів. Проте, як констатує автор, металографічних аналізів, що дозволили б визначити технологічні особливості вишгородських металевих виробів з розкопок 1989 р., проведено не було.

Посилання

Chabay, V., Yevtushenko, A. i Stepanchuk, V. (1990). Otchet o raskopkakh Dorogozhitskogo otryada Vyshgorodskoy ekspeditsii NPK «Arkheolog» v urochishche «Gonchary» v g. Vyshgorode v 1990 g. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy 1990/67.

Dorofeev, V., Yevtushenko, A., Kalyuk, A. i Chabay, V. (1989). Otchet ob okhrannykh arkheologicheskikh issledovaniyakh v g. Vyshgorod. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy 1989/194.

Golubeva, L. (1968). “Kvartal metallurgov” v Vyshgorode. V Slavyane i Rus (ss. 25-34). Moskva, SSSR: Nauka.

Gurin, M. (1987). Kuznechnoe remeslo Polotskoy zemli IХ–ХIII vv. Minsk, SSSR: Nauka i tekhnika.

Hotun, I. (2000). Lisokhimichnyi promysel na davnoruskykh selyshchakh Serednoho Podniprovia. V Naukovi zapysky z ukrainskoi istorii. Zbirnyk statei. Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraina: Zoloti lytavry.

Hotun, I., Koval, O. i Petrauskas, A. (2007). Vidtvorennia davnoruskoho metalurhiinoho protsesu v Pivnichnii ekspedytsii. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 10

Kilievich, S. (1982). Detinets Kieva IX - pervoy poloviny XIII v. Kiev, SSSR: Naukova dumka.

Kolchin, B. (1953). Tekhnika obrabotki metalla v drevney Rusi. Moskva, SSSR: MGNTI mashinostroitelnoy i sudostroitelnoy literatury.

Pankov, S. (2008). Zalizovydobuvne i kovalske vyrobnytstvo davnoruskoho Kyieva ta yoho okolyts. Dosvid istoryko-tekhnichnoi rekonstruktsii i porivnialnoi kharakterystyky Kyiv, Ukraina: IA NAN Ukrainy.

Petrashenko, V. (2005). Drevnerusskoe selo (po materialam poseleniy u s. Grogorovka). Kiеv, Ukraіna: ІA NAN Ukraіny.

Petrauskas, A.(2006). Remesla ta promysly silskoho naselennia Serednoho Podniprovia v IХ – ХIII st. Kyiv, Ukraina: KNT.

Sarachev I. (2000). Tipologiya venchikov drevnerusskikh gorshkov Dneprovskogo Levoberezhya. V Grigorev, A. (Red.) Severskaya zemlya v VIII – nachale ХІ vv. po arkheologicheskim dannym. Tula, Rossiya: Grif i Ko.

Tolochko, P. i Voznesenskaya, G. (1981). Kuznechnoe remeslo. Novoe v arkheologii Kieva (ss. 267-284). Kiev, SSSR: Naukova dumka.

Voinarovskyi, V. (2014). Promysly ta dopomizhni remesla naselennia pivdnia Skhidnoi Yevropy v I – ХIII st. (arkheolohichne vidobrazhennia ta interpretatsiia). Lviv, Ukraina: Liana-M.

Опубліковано
2017-10-30
Як цитувати
Бібіков, Д. (2017). МЕТАЛУРГІЙНИЙ ОСЕРЕДОК ХІ – ХІІ СТ. НА ТЕРИТОРІЇ ВИШГОРОДСЬКОГО ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ЗАПОВІДНИКА (за матеріалами розкопок 1989 р.). City History, Culture, Society, (3), 9-18. https://doi.org/10.15407/mics2019.03.009