ВПЛИВ РАДЯНІЗАЦІЇ ТА ДЕКОМУНІЗАЦІЇ НА АРХІТЕКТУРНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТ І МІСТЕЧОК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ м. ТЕРНОПІЛЬ, м. ЗАЛІЩИКИ ТА смт СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКА) У 1939 р. – НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.

  • Сергій Гуменний Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка
Ключові слова: Східна Галичина, Тарнополь (Тернопіль), Заліщики, Скала над Збручем (Скала-Подільська), радянізація, декомунізація

Анотація

У статті розглядається проблема впливу радянізації та декомунізації на урбаністичне середовище населених пунктів сучасної Тернопільської області: міст Тернопіль і Заліщики та містечка Скала-Подільська. Дається детальний аналіз змін, що відбулися у 1939-1991 рр, в їх архітектурному вигляді. Констатовано, що якщо Заліщики та Скала-Подільська певною мірою зберегли унікальну, довоєнну забудову центру, втративши кілька основних пам’яток, логічне міське планування, ліплення і декор на фасадах, то Тернопіль втратив своє історичне осердя фактично повністю, перетворившись у типове соціалістичне місто з шаблонною радянською забудовою.

Визначено причини, що обумовили руйнування, перепланування чи реконструкцію архітектурних ансамблів та релігійно-культових об’єктів на теренах Тернопілля: 1. ідеологічна (ідеологічними противниками радянського режиму ставали статуї святих, меморіали та могили учасників українських визвольних змагань тощо; їх, як пам’ятки, що мають національно-культурне чи релігійне навантаження, знищували); 2. репресії, розгорнуті комуністичним режимом, та намагання приховати їхні результати (входи в окремі підземні приміщення Тернополя знищені, оскільки стали братськими могилами в’язнів міської тюрми (1941 р.)); 3. неможливість подальшої експлуатації внаслідок “непоправної шкоди”, завданої військовими діями, брак коштів на відбудову або відсутність економічно обґрунтованої потреби для експлуатації об’єкту (так, у Тернополі на місті напівзруйнованого під час війни костелу побудовано універмаг); 4. пристосування об’єкту для виконання нових функцій (Єзуїтський костел у Тернополі  у післявоєнний період  перебудовано в приміщення швейної фабрики); 5. людський фактор, коли руйнування пам’яток відбувалися внаслідок особистої ініціативи або пасивної позиції партійних функціонерів, ”трудових колективів” та населення міст взагалі.

Окрема увага приділена питанню відбудови чи реконструкції архітектурних пам’яток та усуненню тоталітарних символів у рамках процесу декомунізації 1991 р. – початку ХХІ ст. Зазначено, що станом на 2016 р. у Тернополі фактично не залишилося жодної пам’ятки, яка б мала комуністичне ідеологічне навантаження.

Посилання

Mytets rozpoviv pro unikalni vitrazhi Ternopolia, velyka chastyna yakykh vzhe znyshchena (b.d.). Retrieved January 4, 2017 from http://www.0352.ua/article/856175.

Andrukhovych, S. (2015). Feliks Avstriia. Lviv, Ukraina: Vyd-vo Staroho Leva.

Barmak, M. i Barmak, O. (1997). Nash krai – Ternopilshchyna. Ternopil, Ukraina: TDPU.

Blicharski, Cz. E. (1993). Tarnopol w latach 1809–1945: od epizodu epopei napoleońskiej do wypędzenia. Biskupice, Poland.

Bodnar, I. (2010). Bula u Zalishchykakh ratusha. V Homin vikiv: naukovo-kraieznavchyi litopysnyi zbirnyk Zalishchanshchyny (Vyp.1, s. 30-33). Zalishchyky, Ukraina: Zalishchytskyi raionnyi kraieznavchyi muzei.

Boitsun, L. (2005). Ternopil u plyni lit: istoryko-kraieznavchi zamalovky. Ternopil: Dzhura.

Bѣlynskii, P. (1894). Misto Ternopol y yeho okolytsia. V II Rocznik Kułka NaukowegoTarnopolskiego za rok 1893 (ss. 67–121).Tarnopol.

Czołowski, A. (1892). Przeszłość i zabytki województwa tarnopolskiego. Lwów: Drukarnia W. A. Szyjkowskiego.

Derzhavnyi arkhiv Ternopilskoi oblasti, f. R–274, op. 1, spr. 123, 114zv, 116, 118; op.2, spr. 102a.

Grankin, P. (2001). Maister neohotyky Teodor Marian Talovskyi (1857–1910). Buduiemo inakshe, (2), 38–39.

Holyk, R. (2006-2007). “Halychyna” yak semiotychna problema: do arkheolohii obraziv ta stereotypiv. U Confraternitas. Yuvileinyi zbirnyk na poshanu Yaroslava Isaievycha (ss. 708-719). Lviv, Ukraina: Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy.

Hromiak, R. T. (1989). Istorychna proza Yuliana Opilskoho. In Opilskyi Yulian. Zolotyi lev (ss. 398–411). Kyiv, Ukraina: Dnipro.

Humennyi, S. (2015). Nelehalni mihratsii na ukrainskomu vidrizku radiansko-polskoho kordonu u 20–30-kh rr. ХХ stolittia. U Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu (Vyp. 42, ss. 62–67). Zaporizhzhia, Ukraina: ZNU.

Humennyi, S. (2015). Skala nad Zbruchem: 800 rokiv istorii (ss.52 – 67). Hardarika: materialy Vseukr. Konkursu nauk.-populiar. statei. Kharkiv, Ukraina: Pravo..

Istoryko-arkhitekturnyi opornyi plan m. Ternopolia (2012). Lviv, Ukraina: DP “Ukrzakhidproektrestavratsiia”.

Jotsaw (1927). Z Łodzi do Wschodnich Karpat: Worochta, Żabie, Jaremcze, Kuty, Zaleszczyki. Łódź: Druk. Państwowa.

Kaplinska, M. (2013). Dovhi rynky v istorychnykh mistakh Skhidnoi Halychyny. Visnyk Natsionalnoho universytetu “Lvivska politekhnika”, (757: Arkhitektura), 302–309.

Kosach, M. (1997). Skala-Podilska: istorychni zamitky. Skala-Podilska, Ukraina.

Kovalkov, Yu. i Pokalchuk, Yu. (2008). Ahnon Shmuel Yosef. In Ternopilskyi entsyklopedychnyi slovnyk: u 4 t. (T. 3: P – Ya., ss. 23-24). Ternopil, Ukraina: Vydavnycho-polihrafichnyi kombinat “Zbruch”.

Kravcheniuk, O. (1992). Ukrainska tserkovna hromada v Ternopoli. In Ternopil: pohliad kriz stolittia. Istoriia mista ochyma emihrantiv. Ternopil, Ukraina: Redaktsiino-vydavnychyi viddil upravlinnia po presi.

Kravchenko, V. (2004). Boy s tenyu. Sovetskoe proshloe v istoricheskoy pamyati sovremennogo ukrainskogo obshchestva. Ab Imperio, (2), 329–368.

Kucherenko, A. (2015). Ukrainske pytannia v diialnosti Ahenora Holukhovskoho. Istorychnyi arkhiv, (14), 80-85.

Lem, S. (2002). Vysokyi Zamok. Lviv, Ukraina: LA “PIRAMIDA”.

Lepkyi, B. (1991). Kazka moioho zhyttia. U Tvory v dvokh tomakh. Kyiv, Ukraina: Dnipro.

Mermelstein, M. (2009). Skala on the river Zbrucz. A history of the former Skala jewish community. New-York / Tel Aviv: Skala benevolent society memorial book committee.

Myzak, N. (2000). Kroviu umyvsia Dnister. U Za tebe, sviata Ukraino. Kn. 2: Pivdenne Nadzbruchchia u vyzvolnykh zmahanniakh OUN, UPA: Chortkivskyi nadraion OUN. Chernivtsi, Ukraina: Bukovyna.

Myzak, N. (1998). Pivdenne Nadzbruchchia u vyzvolnykh zmahanniakh OUN-UPA U Za tebe sviata Ukraino. Chernivtsi, Ukraina: Bukovyna.

Ostapiuk, B. (1958, Kviten 9). Ternopilski mishchany “kavuny”. Svoboda, (Ch. 67), 4.

Ostapiuk, B. (1984). Davnii Ternopil: Istorychni narysy, postati, kartyny khliborobskoi pratsi, tradytsiini sviatkuvannia, spohady. Maiami – Toronto: [b. v.].

Pahiria, O. (n.d.). Mistsia natsystskoho teroru na terytorii Ternopilshchyny, 1941–1944 rr. Retrieved January 4, 2017 from http://territoryterror.org.ua/uk/ publications/details/?newsid=363.

Patryliak, I. (2010). Ukraina v roky Druhoi svitovoi viiny: sproba novoho kontseptualnoho pohliadu. Nizhyn, Ukraina: P.P Lysenko M. M.

Petrovskyi, O., Havryliuk, O., Okarynskyi, V. i Krochak, I. (2010). Ternopil / Tarnopol: istoriia mista. Ternopil, Ukraina: Aston.

Redlikh, Sh. (2002). Razom i narizno v Berezhanakh. Poliaky, yevrei ta ukraintsi, 1919–1945. Kyiv, Ukraina: Dukh i litera.

Rusnak, O. (b. d.) Ratusha v m. Zalishchyky. Retrieved January 4, 2017 from http://zal.te.ua/index. php/statti/istorija-kraju/5-ratushav-mzalishchyky.

Sbornik zakonov SSSR i ukazov Prezidiuma Verkhovnogo Soveta SSSR. 1938 g. – iyul 1956 g. (1956). Moskva, SSSR: Gosudarstvennoe izdatelstvo yuridicheskoy literat.

Schwartz, J. (1931). Zaleszczyki і okolica. Tarnopol.

Semeniv, O. (2011). Ternopil u vohni: khronika podii vesny 1944 roku. Ternopil, Ukraina:Terno-hraf.

Solodko, P. (2012). Reisovi avtobusy na Halychyni u 1930‑ykh. Retrieved January 4, 2017 from http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/04/5/79829/.

Sword, K. (1995). Polityka wyznaniowa władz sowieckich na terenie Białorusi Zachodniej w latach 1939-1941. Społeczeństwo białoruskie, litewskie i polskie na ziemiach pуłnocno-wschodnich II Rzeczypospolitej w latach 1939–1945. (s 146). Lublin, Poland.

Szulińska, M., Szuliński, J. & Zieliński J. (2003). Skała nad Zbruczem: dzieje, architektura, budownictwo. Warszawa: Stowarzyszenie "Wspólnota Polska".

Ternopilshchyna (2014). V Istoriia mist i sil: u 3-kh tomakh, (Tom 1). Ternopil, Ukraina: TzOV “Terno-hraf”.

Ternopilska oblast (1973). U Tronko, R. (Ed.) Istoriia mist i sil Ukrainskoi SRSR: v 26 t. (T. ХIХ, s. 88). Kyiv, SRSR: Holovna redaktsiia URE AN URSR.

Ternopilskyi entsyklopedychnyi slovnyk: u 4 t. (2008). (T. 3: P – Ya., s. 269). Ternopil, Ukraina: Vydavnycho-polihrafichnyi kombinat “Zbruch”.

Ternopol. (1969−1978). V Bolshaya sovetskaya entsiklopediya (BSE). Moskva, SSSR: Sovetskaya entsiklopediya.

Tsyklyniak, T. (2015). Koly zruinuvaly ternopilskyi Parafiialnyi kostel? Retrieved January 4, 2017 from http://tarnopol1540.blogspot.com/2015/12/blog-post_56.html.

Underko, O. (2010). Skala na Podilli. Borshchiv, Ukraina: KP “Borshchivskyi biznes-tsentr”.

Veryha, V. (1993). Tam, de Dnister kruto vietsia: ist. narys vykhovno-osvitnoi polityky v Halychyni na prykladi uchytelskoi seminarii ta himnazii v Zalishchykakh 1899–1939. Lviv, Ukraina: Kameniar.

Vynnychuk, Yu. (2013). Tanho smerti. Kharkiv, Ukraina: Folio.

Znyshchenyi khram u Ternopoli vidnovliuiut u 3D (b.d.). Retrieved January 4, 2017 from http://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/temples_church_property/46547/.

Опубліковано
2017-10-25
Як цитувати
Гуменний, С. (2017). ВПЛИВ РАДЯНІЗАЦІЇ ТА ДЕКОМУНІЗАЦІЇ НА АРХІТЕКТУРНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТ І МІСТЕЧОК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ м. ТЕРНОПІЛЬ, м. ЗАЛІЩИКИ ТА смт СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКА) У 1939 р. – НА ПОЧАТКУ ХХІ ст. City History, Culture, Society, (2), 166-195. https://doi.org/10.15407/mics2017.02.166
Розділ
Декомунізація та місто