КУПЕЦТВО VS ДВОРЯНСТВО: ЕЛІТА М. ХАРКОВА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. – НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

  • Анастасія Боженко аспірантка кафедри історії України ХНУ імені В.Н.Каразіна
Ключові слова: закон циркуляції еліт, купецтво, дворянство, міське суспільство

Анотація

У статті зроблено спробу простежити дію закону циркуляції еліт Парето на прикладі міської еліти Харкова у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. З цією метою досліджено участь дворянства та купецтва в управлінні містом. За авторською гіпотезою у цей час в містах Російської імперії, зокрема у Харкові, відбулася суттєва трансформація місцевої еліти. Зазначено, що на відміну від попереднього періоду влада купецької верхівки перестала бути монопольною, виникли угрупування дворян та інтелігенції, що створило їхнє протистояння, а це, у свою чергу, сприяло здійсненню взаємоконтролю. В галузі економічного капіталу купецтво посідало безперечну першість, воно за своєю сутністю було більш відкритим соціальним прошарком, а тому легше сприймало інновації, що стало однією із причин того, що саме цей стан згуртував ядро підприємницького класу. Показовою була зміна шлюбних стратегій купців: якщо в дореформений період для них важливим було отримати титул та відповідний статус у суспільстві за допомогою родичання з дворянами, то в другій половині ХІХ ст. на перший план виходить саме економічний стан майбутнього члена родини. В той самий час дворянство поповнювало ряди інтелігенції, посідаючи чільне місце у культурній галузі, тоді як купецтво, не зумівши повною мірою оволодіти цим капіталом, залишалось непривілейованим прошарком у соціальній свідомості. Образ малограмотного, зажерливого, жадібного купця все ще жив у публіцистичній літературі та гумористичній пресі. Проте спостерігалося намагання купецтва увійти до культурного простору дворянського стану, наслідуючи норми його повсякденної культури. Підсумовуючи автор зазначає, що у ході модернізації Харків як промислове губернське місто, став головним рушієм економічного розвитку губернії, що, в свою чергу, відбилося і на значному підвищенні політичного та економічного статусу купецтва як верхівки саме міської соціальної драбини. Дворянство, яке поступово осідало в містах, не встигло пристосуватися до нових умов, а отже втратило свій статус політично-економічної еліти, принаймні у Харкові, який залишався переважно купецьким містом.

Посилання

Antonov, A. L., Masliychuk, V. L. i Paramonov, A. F. (2004). Istoriya Kharkovskogo gorodskogo samoupravleniya. 1654-1917. Kharkov, Ukraina: Region-inform.

Bagaley, D. I. (1905/2004). Istoriya goroda Kharkova za 250 let ego sushchestvovaniya (1655-1905): istoricheskaya monografiya. T. 2. Kharkov, Ukraina: [b.i.].

Bielikov, Yu. A. (2004). Kupetstvo Kharkivskoi hubernii (druha polovyna ХIХ – pochatok ХХ st.): dys….kand. ist. nauk 07.00.01. Kharkiv, Ukraina: Kharkivskyi natsionalnyi un-t im. V.N.Karazina.

Burde, P. (2007). Sotsiologiya sotsialnogo prostranstva. Moskva, Rossiya: Institut eksperimentalnoy sotsiologii; SPb, Rossiya: Aleteyya.

Chornyi, D. M. (2003). Stanova struktura naselennia hubernskykh mist Ukrainy (1897-1914 rr.). Visnyk KhNU im. V. N. Karazina. Seriia: Istoriia Ukrainy, 6, (603), 47-54.

Delican, M. (n. d.). Elite theories of Pareto, Mosca and Michels. Retrieved from http:// dergipark.ulakbim.gov.tr/iusskd/article/viewFile/1023013423/1023012646.

Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti, f. 52, op. 4, spr. 100.

Donik, O. M. (2008). Kupetstvo Ukrainy v imperskomu prostori (XIX st.). Kyiv, Ukraina: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy.

Fild, D. (1992). Soslovnye predstavleniya v dorevolyutsionnoy Rossii. V Reformy ili revolyutsiya. Rossiya v 1861 1917 gg. Materialy mezhdunarodnogo kollokviuma istorikov, 4-7 iyunya 1990 g. Sankt-Peterburg: Nauka. Sankt-Peterburg. otd-nie.

Friz, G. L. (2000). Soslovnaya paradigma i sotsialnaya istoriya Rossii. V Amerikanskaya rusistika: vekhi istoriografii poslednikh let. Imperatorskiy period. Samara, Rossiya: Izd-vo “Samarskiy universitet”.

Golyakhovskiy, Ya. (sost.) (1866). Pamyatnaya knizhka Kharkovskoy gubernii na 1866 god. Kharkov: Tip. Khark. Universiteta;

Gordeenko, Ye. (1884). Kharkovskoe gorodskoe samoupravlenie, nuzhdy ego i nedostatki, sostoyanie obshchestvennogo khozyaystva i promyslov goroda Kharkova. Kharkov, Rossiyskaya imperiya: Tipografiya Kharkovskogo gubernskogo pravleniya.

Haimson, L.H. (1988). The Problem of Social Identities in Early Twentieth Century Russia. Slavic Review, 47, (1), 2. DOI: https://doi.org/10.2307/2498834

Ivanov, L. M. (1971). O soslovno-klassovoy strukture gorodov kapitalisticheskoy Rossii. V Problemy sotsialno-ekonomicheskoy istorii Rossii. Moskva, Rossiya: Nauka.

Ivanova, N. A. i Zheltova, V.P. (2009). Soslovnoe obshchestvo Rosiyskoy imperii (ХVIII –nachalo XX veka). Moskva, Rossiya: Novyy khronograf.

Karpov, V. P. (1933). Vospominaniya (s. 136). Moskva, SSSR: AKADEMIA.

Klokov, V. (2015). Problema sootnosheniya ponyatiy «klass» i «soslovie» v zerkale otechestvennoy marksistskoy istoriografii. Kazanskiy pedagogicheskiy zhurnal, (15), 448 – 450.

Ledyaev, V. (2010). Izuchenie vlasti v gorodskikh soobshchestvakh: osnovnye etapy i modeli issledovaniya. Neprikosnovennyy zapas, 2 (70). Retrieved from http://magazines.russ.ru/nz/2010/2/le2.html.

Levandovskaya, A. A. i Levandovskiy, A. A. (2002). «Temnoe tsarstvo»: kupets-predprinimatel i ego literaturnye obrazy. Otechestvennaya istoriya, (1), 147.

Neutolimye appetity (1915, Iyul 9). Utro.

Pareto, V. (n.d.). Sotsialisticheskie sistemy. Retrieved from http://www.twirpx.com/file/530104/.

Rainer, L. (2009). Pidpryiemtsi i misto v Ukraini: 1860–1914 rr. (Industrializatsiia y sotsialna komunikatsiia na Pivdni Rosiiskoi imperii). Kyiv; Donetsk, Ukraina: VD “Kalmius”.

Shapovalov, V. A. (red.) (2011). Transformatsiya provintsialnoy povsednevnosti v usloviyakh modernizatsionnogo razvitiya Rossii. Belgorod, Rossiya: Vezelits.

Shchukin, V.G. (2011). Apologiya Molotova. Meshchanstvo i intelligentsiya v istoriko-kulturnoy perspektive. Voprosy filosofii, (5), 64.

Shpilka (1893, Mart 14). Siluety mestnoy zhizni. Yuzhnyy kray.

Smetanin, S. I. (1978). Razlozhenie sosloviy i formirovanie klassovoy struktury gorodskogo naseleniya Rossii (1800-1861). Istoricheskie zapiski, (102), 153.

Soloshenko, O. M. (1996). Do pytannia pro stanovu strukturu naselennia Kharkivskoi hubernii v druhii polovyni ХIХ st. V III Mizhnarodnyi konhres ukrainistiv, Kharkiv, 26-29 serpnia 1996 r.: Zbirnyk. Ch. (ss. 237-241). Kharkiv, Ukraina

Troynitskiy, N. A. (red.) (1899 –1905). Pervaya vseobshchaya perepis naseleniya Rossiyskoy imperii 1897 goda. Kharkovskaya guberniya. Sankt-Peterburg, Rossiyskaya imperiya: Izdanie tsentralnogo statisticheskogo komiteta ministerstva vnutrennikh del.

Ushakov, A. (1862). Iz kupecheskogo byta. Moskva, Rossiyskaya imperiya: [b.i.].

Varzar, V. Ye. (red.). (1912). Spisok fabrik i zavodov Rossiyskoy imperii. Saіnt-Peterburg, Rossiyskaya imperiya: Tipografiya Kirshbauma.

Опубліковано
2017-10-23
Як цитувати
Боженко, А. (2017). КУПЕЦТВО VS ДВОРЯНСТВО: ЕЛІТА М. ХАРКОВА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. – НА ПОЧАТКУ ХХ ст. City History, Culture, Society, (2), 39-48. https://doi.org/10.15407/mics2017.02.039
Розділ
Місто та імперська модернізація