КОМПЛЕКСНІ БІОАРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МАТЕРІАЛІВ З РОЗКОПОК НА ТЕРИТОРІЇ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА У 2016 р.

  • Сергій Тараненко Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник
  • Сергій Горбаненко Інститут археології НАН України
  • Олександр Ковальчук Національний науково-природничий музей НАН України
  • Леонід Горобець
  • Марина Сергєєва Інститут археології НАН України
  • Павло Пучков
Ключові слова: Києво-Печерська лавра, флотація, промивання, археозоологія, палеоботаніка

Анотація

У публікації оприлюднено результати комплексних біоархеологічних визначень з стаціонарних археологічних досліджень на території Митрополичого саду Києво-Печерської Лаври (споруда 1 розкопу 1), які були проведені у 2016 р. науковцями сектора археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Дослідження проводилося із використанням як класичних археологічних методів, так і методів природничих наук, зокрема флотації та промивання грунту (флотація - процес розділення матеріалу на легку й важку фракції, промивання – процес розділення матеріалу

на розчинну й нерозчинну фракції). На думку авторів застосування таких методів має суттєво поповнити дані про «природну» складову життя та побуту стародавнього населення, закласти основу для проведення наукового дослідження, спрямованого на часткову або й повну реконструкцію палеоекології мікрорегіону пам’ятки.

На основі аналізу зібраних біологічних зразків зроблено висновок, що до раціону власника споруди 1, яка датується ХVІІ ст., входили типові види їжі рослинного й тваринного походження. Перші представлені одиничними обвугленими макрорештками: викою і просом, які могли використовуваться для приготування каш або інших страв. Продукти м’ясного походження представлені рештками різних тварин: свійських ссавців (корова, коза / вівця, свиня), домашніх птахів (гуси, кури), а також продуктами риболовного промислу (осетер російський, лящ звичайний, щука звичайна, окунь річковий, невизначені коропові риби). Зазначається, що досі не вироблено методик, які б уможливили за такими біологічними матеріалами встановлення співвідношення продуктів різного походження у раціоні людей. Відома нині методика виявлення такого співвідношення стосується лише фізико-хімічного аналізу антропологічних остеологічних решток.

Автори розглядають знайдені під час розкопок матеріали як залишки біогосподарської діяльності людини, як продукти споживання у широкому розумінні, відображення її споживчих уподобань. Продовження забору біологічних зразків з розкопок на території Києво-Печерської лаври у ході майбутніх археологічних досліджень має сприяти накопиченню даних і переходу до їхнього подальшого якісного аналізу.

Посилання

Balakin, S. A., Zazhyhalov, O. V. i Finadorina, D. V. (2014). Zvit pro rezultaty arkheolohichnykh doslidzhen na terytorii Natsionalnoho Kyievo-Pecherskoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka u 2014 r. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy (dali – NA IA NAN Ukrainy).

Bryuzgin, V. L. (1969). Metody izucheniya rosta ryb po cheshue, kostyam i otolitam. Кiev, Ukraina: Naukova dumka.

Bryuzgina (Umanskaya), A. S. (1975). Pozdneantropogenovye ptitsy Ukrainy i smezhnykh territoriy (preimushchestvenno po materialam iz arkheologicheskikh pamyatnikov): Avtoref. dis. ... kand. biol. nauk. Kiev, SSSR: Akademiya nauk USSR, Institut zoologii AN USSR, Otdel Paleontologicheskogo muzeya.

Driesch, A. von den. (1976). A guide to the measurement of animal bones from archaeological sites. Peabody Museum Bulletin, Bull. 1.

Galkin, G. G. (1958). Atlas cheshui presnovodnykh kostistykh ryb. Izvestiya Vsesoyuznogo NII ozernogo i rechnogo rybnogo khozyaystva, T. 46.

Gammerman, A. F., Nikitin, A. A. і Nikolaeva, T. L. (1946). Opredelitel drevesin po mikroskopicheskim priznakam s albomom mikrofotografiy. M.; L., SSSR: AN SSSR.

Gorobets, L. V., Kovalchuk, O. M. & Pshenychny, Yu. L. (2016). Remains of fish and birds from the Dubno Castle (16th century, Rivne Region, Ukraine). Studia Biologica, Vol. 10, 1. DOI: https://doi.org/10.30970/sbi.1001.449

Gorobets, L., Kovalchuk, O.(2016). Birds in the Medieval culture and economy of the East Slavs in the 10–13th cent. AD. Environmental Archaeology: The Journal of Human Palaeoecology (doi: 10.10 80/14614103. 2016.1141088).

Horbanenko, S. A. (2016). Flotatsiia y promyvannia yak metody arkheolohichnykh doslidzhen: realii y perspektyvy. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1 (18): Kolektsii Naukovykh fondiv IA NAN Ukrainy. Problemy ta vidkryttia. Kyiv, Ukraina: IA NAN Ukrainy.

Horbanenko, S. A. i Pashkevych, H. O. (2010). Zemlerobstvo davnikh slovian (kinets I tys. do n. e. – I tys. n. e.). Kyiv, Ukraina: Akademperiodyka.

Horobets, L. V. (2015). Reshtky ptakhiv u sharakh ХI st. z terytorii podviria Sofii Kyivskoi. V Arkheolohichni zoshyty z Peresopnytsi III: zb. st. uchasnykiv III nauk. arkheol. sympoziumu «Litopysni mista davnoruskoi derzhavy» 2-3 zhovtnia 2015 r. Peresopnytsia, Ukraina: O. Zen (vyd.).

Horobets, L. V. (2016). Doslidzhennia reshtok ptakhiv. V Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2015 (ss. 256-258). Kyiv, Ukraina: Starodavnii svit.

Lebedev, V. D. (1960). Presnovodnaya chetvertichnaya ikhtiofauna Yevropeyskoy chasti SSSR. Moskva, SSSR: Moskovskiy gosudarstvennyy universitet.

Lepiksaar, J. (1994). Introduction to osteology of fishes for paleozoologists. Göteborg. Sweden: University Press.

Melnyk, O. P. (2015). Rezultaty vyznachennia vydovoi prynalezhnosti skeletovanykh reshtok tvaryn z rozkopok 2015 roku po skhidnii sektsii korpusu № 4 Kyievo-Pecherskoi Lavry.

Movchan, Yu. V. (2011). Ryby Ukrainy (vyznachnyk-dovidnyk). Kyiv, Ukraina: Zoloti vorota.

Radu, V. (2005). Atlas for the identification of bony fish bones from archaeological sites. Bucureşti, Romania: Contrast.

Rick, A. M. (1975). Bird medullary bone: a seasonal dating technique for faunal analysts. Bulletin of Canadian Archaeological Association, 7.

Serhieieva, M., Ivakin, V., Taranenko, S., Bibikov, D. i Zotsenko, I. (2014). Arkheolohichni doslidzhennia u Kyivskomu Hostynnomu dvori. Kyiv, Ukraina: b. v.

Sukachev, V. N. (1940). Opredelitel drevesnykh porod. Moskva, SSSR: Gostekhlesizdat.

Taranenko, S. P., Mysko, Yu. V., Zazhyhalov, O. V. i Balakin, S. A. (2016). Stvorennia arkheolohichnoi karty Natsionalnoho Kyievo-Pecherskoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka. U Tserkva–nauka–suspilstvo pytannia vzaiemodii: Materialy Chotyrnadtsiatoi Mizhnar. nauk. konf. (25 travnia – 3 chervnia 2016 r.) (ss. 30–32). Kyiv, Ukraina.

Taranenko, S. P., Zazhyhalov, O. V., Balakin, S. A., Finadorina, D. V., i Mysko, Yu.V. (2016). Zvit pro rezultaty arkheolohichnykh doslidzhen na terytorii Natsionalnoho Kyievo-Pecherskoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka u 2016 r. NA IA NAN Ukrainy. Vikhrov, V. Ye. (1959). Diagnosticheskie priznaki drevesiny glavneyshikh lesokhozyaystvennykh i lesopromyshlennykh porod SSSR. Moskva, SSSR: AN SSSR.

Yanushevich, Z. V. (1976). Kulturnye rasteniya Yugo-Zapada SSSR po paleobotanicheskim issledovaniyam. Kishinev, SSSR: Shtiintsa.

Yanushevich, Z. V. (1986). Kulturnye rasteniya Severnogo Prichernomorya: paleoetnobotanicheskie issledovaniya. Kishinev, SSSR: Shtiintsa.

Опубліковано
2017-10-23
Як цитувати
Тараненко, С., Горбаненко, С., Ковальчук, О., Горобець, Л., Сергєєва, М., & Пучков, П. (2017). КОМПЛЕКСНІ БІОАРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МАТЕРІАЛІВ З РОЗКОПОК НА ТЕРИТОРІЇ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА У 2016 р. City History, Culture, Society, (2), 23-36. https://doi.org/10.15407/mics2017.02.023