БЕРДИЧІВ ЯК ЦЕНТР ЗБУТУ ФАЛЬШИВИХ ГРОШЕЙ У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

Автор(и)

  • Андрій Бойко-Гагарін Національний музей історії України

DOI:

https://doi.org/10.15407/mics2021.12.195

Ключові слова:

Бердичів, підроблення грошей, збут фальшивих грошей, фальшивомонетництво, монети Царства Польського, Англія

Анотація

Проблема фальшивомонетництва є досить багатогранною, адже йшлося про задум, мотив, пошук зловмисниками сировини та ресурсів, виготовлення підробок грошей і зрештою збут готової продукції. Збут фальшивих грошей зазвичай відбувався у великих торгових містах і на ярмарках. У цій статті наведено та проаналізовано свідчення про виявлення фальшивих грошей у місті Бердичеві, що збереглися у справах з історичних архівів, повідомленнях газет і в опублікованих попередниками працях.

Проаналізувавши низку матеріалів карних справ із державних історичних архівів і публікації газет, ми отримали численні свідчення, що характеризують місто Бердичів як один із великих центрів збуту фальшивих грошей, починаючи із першої чверті ХІХ ст. і упродовж наступних ста років. Перша згадка про збут фальшивих асигнацій у Бердичеві стосується активності відомого фальшивомонетника Ігнація Цейзика, який розгорнув масштабну злочинну діяльність у різних регіонах Російської імперії, не припинивши незаконне виготовлення грошей навіть після затримання та ув’язнення. Сильні позиції на грошовому ринку Київської та Волинської губерній займали монети, карбовані від імені російського уряду для Царства Польського на монетному дворі у Варшаві. Поширеність і популярність цих монет призвели до виникнення їх підробок, масові виявлення спроб збуту яких у Бердичіві та Бродах спонукали владу Австрійської імперії до заборони обміну в касах банків російських грошей. Як важливий торговий центр Бердичів став також привабливим місцем для збуту фальсифікатів грошей, що їх упродовж майже всього ХІХ ст. завозили з Лондона. Збут підробок здійснювали з ініціативи учасників польського повстання 1831 р. через налагоджену мережу впливових євреїв- банкірів. У другій половині ХІХ ст. Бердичів привабив не лише збувальників фальшивих грошей, а і їх виробників. Затриманий у 1860 р. у Сквирському районі збувальник фальшивих 25-рублевих кредитних білетів на допиті сказав, що їх виготовлено у таємній майстерні у Бердичіві. Ввезення до міста з метою збуту фальшивих грошей могло відбуватися і на початку ХХ ст., зокрема окрім підроблених кредитних білетів правоохоронці вилучали також фальсифікати поштових марок, про що повідомляють газети Бердичева.

Посилання

Bojko-Gagarin, A. S. (2017). Fal’sifikacija monet i banknot v Pol’she do 1917 goda po materialam ukrainskoj gazetnoj periodiki. Forum Numizmatyczne, Pieniadz I Mennice, 1, 103–109 [in Russian].

Boiko-Gagarin, A. S. (2019). Novi dani pro vvezennia do Rosiiskoi imperii falshyvykh hroshei iz Anhlii protiahom KhIKh st. Naukovi zapysky z ukrainskoi istorii, 46, 207–218. https://doi.org.10.31470/2415-3567-2019-46-207-218 [in Ukrainian].

Boiko-Haharin, A. S. (2020). Falsyfikatsiia monet ta bankotsetliv v Avstro-Uhorskii imperii za danymy ukrainskykh dzherel. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia “Istoriia”, 1 (42), 300–322. https://doi.org.10.24144/2523-4498.1(42).2020.202814 [in Ukrainian].

Boiko-Haharin, A. S. (2020). Shakhraistvo navkolo falshyvomonetnytstva u Rosiiskii ta Avstro-Uhorskii imperiiakh u XIX–XX st. Etnichna istoriia narodiv Yevropy, 61, 27–34. https://doi.org.10.17721/2518-1270.2020.61.0 [in Ukrainian].

Grimalauskajte, D. (2008). Lokalizacija mesta proizvodstva fal’shivyh assignacij I. Cejzika (1779’1860) i nekotorye aspekty ih rasprostranenija. In Pieniadz – capital – praca – wspolne dziedzictwo Europy – Bialorus-Litwa-Lotwa-Polska-Rosja-Slowacja-Ukraina (pp. 204–205). Bialystok; Augustow [in Russian].

Kotliar, M. F. (1965). Stan i perspektyvy rozvytku ukrainskoi numizmatyky. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 11, 26 [in Ukrainian].

Kotsur, V. P., & Boiko-Gagarin, A. S. (2019). Napoleon russian forged assignations in Naddniprianshchyna (over Dnipro land). East European historical bulletin, 11, 66–77. https://doi.org.10.24919/2519-058x.11.170701

Kotsur, V. P. (2013). Aktualni napriamy ta orhanizatsiini zasady suchasnykh doslidzhen serednovichnoi numizmatyky v Ukraini. Naukovi zapysky z ukrainskoi istorii, 33, 3–8 [in Ukrainian].

Kotsur, V. P. (2017). Istoriohrafiia ukrainskoho skarboznavstva. Ukrainskyi Numizmatychnyi Shchorichnyk, 1, 15–33 [in Ukrainian].

Ohui, O. (2004). Falshuvannia monet u period Avstriiskoi ta Zolotoi koronovoi valiut na Bukovyni (na arkhivnomu materiali). In R. F. Kaindl i ukrainska istorychna nauka. Materialy Mizhnarodnoho naukovoho seminaru “Kaindlivski chytannia” (Vol. 2, p. 74). Vyzhnytsia: Cheremosh [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-19

Як цитувати

Бойко-Гагарін, А. (2021). БЕРДИЧІВ ЯК ЦЕНТР ЗБУТУ ФАЛЬШИВИХ ГРОШЕЙ У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ. City History, Culture, Society, (1(12), 193–200. https://doi.org/10.15407/mics2021.12.195