РОДИННИЙ НЕКРОПОЛЬ БОРОХОВИЧІВ У МІСТЕЧКУ ЛЮТЕНЬКА ГАДЯЦЬКОГО ПОЛКУ

  • Оксана Коваленко Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАНУ
Ключові слова: Успенська церква, Лютенька, Гадяч, Михайло Борохович, Бороховичі, цвинтар, склеп, поховання, ікона, Успіння, хрест

Анотація

У статті аналізуються матеріали археологічних досліджень цвинтаря XVII-XVIII ст. та залишків Свято-Успенської церкви в  с. Лютенька (Полтавщина).

Лютенька була заснована як слобода у 30-х рр. XVII ст.. До 1646 р. була у власності Конєцпольських. У 1648-1782 рр. Лютенька функціонувла, як сотенне містечко у складі Гадяцького, Полтавського, Зіньківського полків. Найтісніше її історія пов’язана із родиною Бороховичів, зокрема із Михайлом Андрійовичем, який у 1672-1687 рр., із незначними перервами, був гадяцьким полковим обозним, а 1687 – 1704 р. – полковником. У статті розглянута родина Михайла та його другої дружини Олени Іванівни. Взаємовідносини останньої та дітей Максима, Федора, Івана, Феодосії і Марії, після смерті батька.

Більшість членів родини знайшли свій спочинок на цвинтарі спеціально збудованої у 1687 р., як родинна усипальниця, Успенської церкви. Звели її в центрі лютенської фортеці на місці старої дерев’яної церкви першої чверті XVII ст. Новозведена церква була мурованою, дев'ятидільною, хрещатою, п'ятибанною. Проіснувала вона до 1985 р. Навколо неї у 2009-2010 рр. досліджена ділянка ґрунтового цвинтаря XVII-XVIII ст., всього близько 300 поховань. Вони розміщені у широтному напрямку, із тяжінням до стін храму, часто на місці раніше існуючих могил.

Впродовж кінця XVII – першої чверті XVIII ст. Бороховичи здійснювали поховання членів своєї родини в підземному просторі центральної частини та обабіч церкви у склепових похованнях. Археологічно вивчено 13 склепів, унікального стану збереженості, які є у фокусі цієї розвідки. Знайдені та атрибутовані поховання самого Михайла Бороховича, його дружини Олени та, вірогідно синів. Поданий детальний опис конструкцій склепів, поховального вбрання, розміщення, супровідних обрядових речей: ікон, хрестів тощо. Матеріали кінця XVII-XVIII ст., розширюють наші уявлення та знання про різні аспекти здійснення поховань, поховальну обрядовість козацької старшини та, назагал, сприяють уточненню уявлень про смерть в часи Гетьманщини.

Посилання

Baranets, P. (2013). Istoriia kozatsko-starshynskoho rodu Borokhovychiv. Kraieznavstvo, 3, 56–60 [in Ukrainian].

Bilousko, O.A., Mokliak, V.O. (2003). Istoriia Poltavshchyny (druha polovyna XVI – druha polovyna XVIII stolittia). Poltava, 264.

Butych, Ivan (Ed.). (2002). Universaly Ivana Mazepy 1687–1709. Kyiv; Lviv: NTSh [in Ukrainian].

Chaika, I. (2008). Shedevr ukrainskoho baroko. Den, 33 (22 liutoho), 8 [in Ukrainian].

Dmytrenko, V. (2016). Materialy tserkovnoho obliku naselennia Kyivskoi ta Pereiaslavsko-Boryspilskoi yeparkhii yak dzherelo vyvchennia sotsiumu Hetmanshchyny XVIII stolittia. Poltava: Simon [in Ukrainian].

Dolzhenko, Yu. (2017). Etnichnyi sklad naselennia sotennoho mistechka Liutenka KhVII st. za danymy kraniolohii. Scriptorium nostrum, 3 (9), 101–120 [in Ukrainian].

Hrushevskyi, M. (1908). Hospodarstvo polskoho mahnata na Zadnyproviu pered Khmelnychchynoiu. Zapysky ukrainskoho naukovoho tovarystva v Kyievi, 1, 25–44 [in Russian].

Kovalenko, O. (2003). Dereviani rizbleni khrestyky XVIII stolittia. Poltavski yeparkhialni vidomosti, 9, 238–239 [in Ukrainian].

Kovalenko, O. (2008). Zvit pro doslidzhennia na mistsi Uspenskoi tserkvy v s. Liutenka Hadiatskoho raionu Poltavskoi oblasti u 2008 rotsi. Poltava. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy (NA IA NANU), f. 1, 53 ark. [in Ukrainian].

Kovalenko, O. V. (2001). Tsvyntar XVII–XVIII st. na Sobornomu maidani u Poltavi. Arkheolohichnyi litopys Livoberezhnoi Ukrainy, 1, 145–150 [in Ukrainian].

Kovalenko, O., & Luhovyi, R. (2009). Zvit pro doslidzhennia na mistsi Uspenskoi tserkvy v s. Liutenka Hadiatskoho raionu Poltavskoi oblasti u 2009 rotsi. NA IA NANU, f. 1, NA PKM, spr. 04-353, 152 ark. [in Ukrainian].

Kovalenko, O., & Luhovyi, R. (2010). Zvit pro doslidzhennia na mistsi Uspenskoi tserkvy v s. Liutenka Hadiatskoho raionu Poltavskoi oblasti u 2010 rotsi. Poltava. NA IA NANU, f. 1, NA PKM, spr. 04-383, 223 ark. [in Ukrainian].

Kovalenko, O., & Luhovyi, R. (2013). Materialy XVII st. z rozkopok tserkvy v s. Liutenka. Novi doslidzhennia pamiatok doby kozatstva v Ukraini, 22, 121–128 [in Ukrainian].

Kryvosheia, I. (2012). Uriadova ta neriadova starshyna Hadiatskoho polku v druhii polovyni XVII – pershii tretyni XVIII st. Kyivska starovyna, 3, 22-32 [in Ukrainian].

Kryvosheia, I.I. (2015). Informatyvni mozhlyvosti reiestru pozyky do viiskovoho skarbu 1743 r. dlia vyvchennia istorii neuriadovoi starshyny Hetmanshchyny. Hileia, 101 (№10), 10–14 [in Ukrainian].

Kryvosheia, V.V. (2010). Kozatska starshyna Hetmanshchyny: entsyklopediia. Kyiv, 792 [in Ukrainian].

Kudrytskyi, A. V. (Ed.). (1992). Poltavshchyna: entsyklopedychnyi dovidnyk. Kyiv: Ukrainska Entsyklopediia [in Ukrainian].

Kulakovskyi, P. (2008). Kolonizatsiina diialnist Konetspolskykh na Kyivskomu Zadniprovi. Zapysky Naukovoho Tovarystva imeni T. H. Shevchenka, SSLVI: Pratsi istorychno-filosofskoi sektsii, 497–597 [in Ukrainian].

Lazarevskyi, A. (1889). Otryvky yz letopysy Mharskoho monastyria. Kyevskaia staryna, 8 (XXV), 42–49 [in Russian].

Lazarevskyi, A. (1890). Borokhovych Mykhailo, Hadiatskyi polkovnyk. 1687–1704 hh. Kyevskaia staryna, 9 (XXVIII), 547–551 [in Russian].

Luhovyi, R., & Kovalenko, O. (2010). Doslidzhennia Uspenskoi tserkvy XVII stolittia v s. Liutenka. Novi doslidzhennia pamiatok doby kozatstva v Ukraini, 19, 121–128 [in Ukrainian].

Mineiko, O. V. (2014). Zakhvoriuvannia zubno-shchelepnoho aparata u naselennia kozatskoi doby (za materialamy sotennoho mistechka Liutenka. Naukova zbirka: Istorychna antropolohiia ta bioarkheolohiia Ukrainy, 1, 131–143 [in Ukrainian].

Modzalevskyi, V. L. (1908). Malorossyiskyi rodoslovnyk (Vol. 2). Kyev: Typohrafyia t-va H. L. Frontskevycha y Ko [in Russian].

Pavlenko, B. (2006). Sviato-Uspenska tserkva v s. Liutenka Hadiatskoho raionu. In Poltavskyi kraieznavchyi muzei: Malovidomi storinky istorii, muzeieznavstvo, okhorona pamiatok. Poltava: Dyvosvit [in Ukrainian].

Pavlenko, S. O. (Ed.). (2007). Doba hetmana Ivana Mazepy v dokumentakh. Kyiv: Vydavnychyi dim “Kyievo-Mohylianska akademiia” [in Ukrainian].

Poshyvailo, B., & Kovalenko, O. (2019). Tsehla iz fundamentu Uspenskoi tserkvy v seli Liutenka v Poltavshchyni. In Oles Poshyvailo (Ed.), Ukrainska keramolohiia (XIII (1), pp. 200–204) [in Ukrainian].

Sushynskyi, B. I. (2006). Mykhailo Borokhovych. Kozatski vozhdi Ukrainy. Istoriia Ukrainy v obrazakh yii vozhdiv ta polkovodtsiv KhV–KhIKh st. Istorychne ese u 2-kh tomakh (Vol. II, pp. 355–356). Odesa: YaVF [in Ukrainian].

Syniak, Ivan (Ed.). (2020). Arkhiv rannomodernoi ukrainskoi derzhavy (Vol. 6. Dokumenty Nizhynskoho polkovoho sudu 1745–1758, p. 440) [in Ukrainian].

Yakovenko, N. (2006). Narys istorii serednovichnoi ta rannomodernoi Ukrainy. Kyiv: Krytyka [in Ukrainian].

Zholtovskyi, P. V. (1978). Ukrainskyi zhyvopys XVII–XVIII st. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].

Zholtovskyi, P. V. (1982). Maliunky Kyievo-lavrskoi ikonopysnoi maisterni. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].

Опубліковано
2021-02-10
Як цитувати
Коваленко, О. (2021). РОДИННИЙ НЕКРОПОЛЬ БОРОХОВИЧІВ У МІСТЕЧКУ ЛЮТЕНЬКА ГАДЯЦЬКОГО ПОЛКУ. City History, Culture, Society, (11 (4), 183-207. https://doi.org/10.15407/mics2020.11.183
Розділ
Контексти