ГІСТОРЫЯ ВЫВУЧЭННЯ ЖАНОЧАГА СТРОЮ КУЛЬТУРЫ СМАЛЕНСКА-ПОЛАЦКІХ ДОЎГІХ КУРГАНОЎ: ВЫНІКІ І СУЧАСНЫ СТАН

  • Вікторыя Тарасевіч Беларускі дзяржаўны ўніверсітэт
Ключові слова: культура смоленсько-полоцьких довгих курганів, кривичі, Білоруське Подвиння, жіноче ювелірне вбрання, історіографія, В. В. Сєдов, Є. А. Шмідт, В. В. Єнуков, В. С. Нєфьодов

Анотація

Статтю присвячено історії вивчення, а також аналізу ступеня вивченості жіночого металевого вбрання (костюма) культури смоленсько-полоцьких довгих курганів, яку прийнято ототожнювати з літописними кривичами. Автор  проаналізував низку наукових публікацій, на основі яких було зроблено висновок про те, що цілеспрямоване вивчення цього питання почалось з 1960-х р. У вивченні жіночого ювелірного убору кривичів можна виокремити три періоди. Перший період (1960-ті – початок 1990-х рр.) характеризується поступовим відходом від сприйняття жіночого убору «культури довгих курганів» тільки як джерела: убір став предметом дослідження. Другий період (1990-ті – 2017 рр.) характеризується цілеспрямованим вивченням жіночого убору в рамках поняття культури смоленсько-полоцьких довгих курганів (КСПДК). У цей час виникають досить детальні типології окремих елементів жіночого убору КСПДК. З 2017 р. починається третій період (2017 рік – наш час). Він виділений на основі виявлених безкурганних поховань КСПДК, у яких трапляються нові «нетипові» жіночі прикраси. Це спонукало дослідників до переосмислення традицій поховального обряду та характерних елементів жіночого убору кривичів. Серед основних дослідників можна назвати імена Є. А. Шмідта, В. В. Сєдова, В. В. Єнукова, В. С. Нєфьодова. За результатами багаторічних досліджень було виділено речі, які виступають як «культурні маркери», запропоновано типології та хронологію окремих елементів жіночого металевого вбрання: скроневих кілець, головних вінець, тримачів. Встановлено, що при дослідженні жіночого ювелірного вбрання культури смоленсько-полоцьких довгих курганів переважає «мікрорегіональний підхід»: типології інвентарю переважно базуються на матеріалах смоленської частини ареалу культури. Отже, існує «розрив» у рівні вивченості жіночого металевого вбрання між російськими та білоруськими дослідниками: на території Білорусі вивчення його локальних особливостей та хронології тільки почалось.

Посилання

Enukov, V. V. (1990). Rannie etapy formirovaniya smolensko-polotskikh krivichei (po arkheologicheskim dannym). Moskva: Znak Pocheta [in Russian].

Enukov, V. V. (2018). Ku’'tura smolenskikh dlinnykh kurganov i drevnosti dnepro-donskoi lesostepi. In Arkheologiya Drevnei Rusi: problemy i otkrytiya. Materialy mezhdunarodnoi konferentsii, posvyashchennoi 100-letiyu so dnya rozhdeniya D. A. Avdusina. Trudy istoricheskogo fakul’teta MGU (Vol. 140, pp. 75–77). Moskva: Izdatel’stvo Moskovskogo universiteta [in Russian].

Gavritukhin, I. O. (1997). Malen’kie trapetsievidnye podveski s kaimoi iz pressovannykh tochek po nizhnemu krayu. Gіstarychna-arkhealagіchny zbornіk, 12, 43–58 [in Russian].

Kuz’min, S. L. (2000). Stratigrafiya i nekotorye problemy istorii Staroladozhskogo poseleniya VIII–X vv. Stratum Plus, 5, 50–69.

Lesman, Yu. M. (2012). Biesovidnye razdeliteli, trekhdyrchatye razdeliteli i biesovidnye podveski: ot kul’tury smolenskikh dlinnykh kurganov k drevnerusskoi kul’ture. In Slavyane Vostochnoi Evropy nakanune obrazovaniya Drevnerusskogo gosudarstva. Materialy mezhdunarodnoi konferentsii, posvyashchennoi 110-letiyu so dnya rozhdeniya Ivana Ivanovicha Lyapushkina (1902–1968) 3–5 dekabrya 2012 g. (pp. 228–232). Sankt-Peterburg [in Russian].

Mikhailova, E. R. (2014). Veshchevoi kompleks kul’tury pskovskikh dlinnykh kurganov: tipologiya i khronologiya. Saarbrücken: LAPLAMBERT Academic Publishing.

Nefedov, V. S. (2000). O vremeni vozniknoveniya kul’tury smolensko-polotskikh dlinnykh kurganov. In Arkheologiya i istoriya Pskova i Pskovskoi zemli: materialy nauch. seminara 1996–1999 (pp. 191–199). Pskov [in Russian].

Nefedov, V. S. (2002). Saltovskie drevnosti v smolenskikh dlinnykh kurganakh. Gіstarychna-arkhealagіchny zbornіk, 17, 131–139 [in Russian].

Nefedov, V. S. (2003). Nekotorye zamechaniya ob ukrasheniyakh kul’tury smolenskikh dlinnykh kurganov iz raskopok v Staroi Ladoge. In Ladoga – pervaya stolitsa Rusi. 1250 let nepreryvnoi zhizni. Sed’mye chteniya pamyati Anny Machinskoi (pp. 58–67). Sankt-Peterburg: Nestor-Istoriya, II RAN [in Russian].

Nefedov, V. S. (2009). Visochnye kol’tsa kul’tury smolensko-polotskikh dlinnykh kurganov (po materialam pogrebenii Smolenskogo Podneprov’ya i Podvin’ya). Rossiiskaya arkheologiya, 3, 35–41 [in Russian].

Nefedov, V. S. (2011). Smolenskie krivichi i Rus’: severoevropeiskie i drevnerusskie izdeliya v smolenskikh dlinnykh kurganakh. In Trudy III (XIX) Vserossiiskogo arkheologicheskoyu s’ezda (Vol. II, pp. 75–77). Moskva [in Russian].

Nefedov, V. S. (2012). Rannie etapy politogeneza na territorii Smolenskoi zemli (konets IX– pervaya polovina XI v.). In Severnaya Rus’ i problemy formirovaniya Drevnerusskogo gosudarstva. Sbornik materialov Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii (Vologda – Kirillov – Belozersk, 6–8 iyunya 2012 g.) (pp. 89–113). Vologda: Drevnosti Severa [in Russian].

Plavinski, M. A. (2011). Polacka-smalenskih dowgih kurganow kul’tura. In Arhealogija Belarusi: jencyklapedyja (Vol. 2, pp. 202–203). Minsk [in Belorusian].

Plavinski, M. A. (2020). U poshukah novyh pogljadaw na gistoryju kryvichow Belaruskaga Padzvinnja. Belaruski gistarychny chasopis, 5, 12–18 [in Belorusian].

Plavinskii, N. A. (2012). K voprosu o finale kul’tury smolensko-polotskikh dlinnykh kurganov v Braslovskom Poozer’e (po materialam raskopok kurgannogo mogil’nika Opsa v 2010 g.). In Slavyane Vostochnoi Evropy nakanune obrazovaniya Drevnerusskogo gosudarstva. Materialy mezhdunarodnoi konferentsii, posvyashchennoi 110-letiyu so dnya rozhdeniya Ivana Ivanovicha Lyapushkina (1902–1968) 3–5 dekabrya 2012 g. (pp. 225–228). Sankt-Peterburg [in Russian].

Pławinski, M., Pławinski, A., Pławinski, U., Tarasiewicz, W., Makouskaja, W., & Astapowicz, E. (2018). Badania zespołu stanowisk archeologicznych koło wsi Nawry, rej. miadzielski obw. miński, w 2017 roku. Badania archeologiczne w Polsce środkowowschodniej, zachodniej Białorusi i Ukrainie w roku 2017: streszczenia referatów XXXIV konferencji. Lublin, 38.

Sedov, V. V. (1974). Dlinnye kurgany krivichei. Moskva: Nauka [in Russian].

Sedov, V. V. (1982). Vostochnye slavyane v VI–XIII vv. In Arkheologiya SSSR s drevneishikh vremen do srednevekov’ya (Vol. 14). Moskva: Nauka [in Russian].

Sedov, V. V. (1993). Visochnye kol’tsa kul’tury smolensko-polotskikh dlinnykh kurganov. In Chas, pomnіkі, lyudzі. Pamyatsі represavanykh arkheolagaў. Tezіsy dakladaў mіzhnarodnai kanferentsyі ў Mіnsku 27–30 kastrychnіka 1993 g. (pp. 116–118). Mіnsk [in Russian].

Sedov, V. V. (1994). Ocherki po arkheologii slavyan. Moskva [in Russian].

Sedov, V. V. (1995). Slavyane v rannem srednevekov’e. Moskva: NPBO “Fond arkheologii” [in Russian].

Sedov, V. V. (1999). Drevnerusskaya narodnost’. Moskva: Yazyki russkoi kul’tury [in Russian].

Shmidt, E. A. (1968). O smolenskikh dlinnykh kurganakh. In Slavyane i Rus’ (pp. 224–229). Moskva: Nauka [in Russian].

Shmidt, E. A. (1970). K voprosu ob etnicheskoi prinadlezhnosti zhenskogo inventarya iz smolenskikh dlinnykh kurganov. In Materialy po issledovaniyu Smolenskoi oblasti (Vol. VII, pp. 219–235). Moskva: Moskovskii rabochii [in Russian].

Shmidt, E. A. (2006). Osobennosti etnokul’turnogo razvitiya plemen Smolenskogo Podneprov’ya i smezhnykh territorii v VIII–X vv. n. e. Gіstarychna-arkhealagіchny zbornіk, 22, 113–120 [in Russian].

Shmidt, E. A. (2008). K voprosu ob etnicheskoi prinadlezhnosti krivichei. In Romanovskie chteniya – 4: sbornik trudov Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii, 22–23 noyabrya 2007 goda, g. Mogilev (pp. 100–102). Mogilev [in Russian].

Shmidt, E. A. (2012). Krivichi Smolenskogo Podneprov’ya i Podvin’ya (v svete arkheologicheskikh dannykh). Smolensk [in Russian].

Shmidt, E. A. (2013). Shugailovo (kompleks arkheologicheskikh pamyatnikov). Smolensk: Svitok [in Russian].

Shtyhaw, G. V. (1992). Kryvichy: pa matjeryjalah raskopak kurganow u Pawnochnaj Belarusi. Minsk: Navuka i tjehnika [in Belorusian].

Spitsyn, A. A. (1899). Rasselenie drevnerusskikh plemen po arkheologicheskim dannym. Zhurnal Ministerstva narodnogo prosveshcheniya, 301–340 [in Russian].

Spitsyn, A. A. (1903). Udlinennye i dlinnye kurgany. In Zapiski otdeleniya russkoi i slavyanskoi arkheologii Russkogo arkheologicheskogo obshchestva (V (1), pp. 196–202). Sankt-Peterburg: Tip. I. N. Skorokhodova [in Russian].

Vajcjahovich, A. V. (2011). Razviccjo form i vidaw pahaval’naga abradu na tjerytoryi Polackaj zjamli w X–XII stst. (Dysertacyja na suiskanne vuchonaj stupeni kandydata gistarychnyh navuk: specyjal’nasc’ 07.00.06 Arhealogija). Minsk [in Belorusian].

Vajcjahovich, A. V. (2011). Zhanochy pahaval’ny wbor X–XII st. In Lepel’skija chytanni: matjeryjaly navukova-praktychnaj kanferjencyi (pp. 33–41). Minsk: “Medysont” [in Belorusian].

Vajcjahovich, A. V. (2014). Znahodki trapecapadobnyh padvesak u kurganah Pawnochnaj i Cjentral’naj Belarusi. In Belaruskae Padzvinne: vopyt, metodyka i vyniki paljavyh i mizhdyscyplinarnyh dasledavannjaw (da 20–goddzja arhealagichnyh i jetnagrafichnyh jekspedycyj PDU): zb. navuk. art. II Mizhnar. navuk. kanf., Polack, 17–18 krasav. 2014 g. (Ch. 1, pp. 35–40) Navapolack [in Belorusian].

Vajcjahovich, A. V. (2017). Znahodki metalichnyh arnamentavanyh trymal’nikaw lancuzhkow na tjerytoryi Vicebskaj voblasci. In Vicebskija starazhytnasci: matjeryjaly navukovaj kanferjencyi, prysvechanaj 150–goddzju z dnja naradzhjennja U.G. Krasnjanskaga, Vicebsk, 17–18 kastrychnika 2013 g. (pp. 36–39). Vicebsk [in Belorusian].

Volkaite-Kulikauskene, R. (1997). Odezhda i ukrasheniya baltov (I–XVI vv.). V., Lietuvos Istorijos instituto [in Russian].

Zarinya, A. (1960). Latgal’skie zhenskie golovnye venki vainagi – VI–XIII vv. In Arheologia un etnografia. Rakstu krejums (vol. 2, pp. 79–95). Riga [in Russian].

Zarinya, A. (1970). Odezhda drevnikh latgalov. VII–XIII vv. Riga: Zinatne [in Russian].

Опубліковано
2021-02-10
Як цитувати
Тарасевіч, В. (2021). ГІСТОРЫЯ ВЫВУЧЭННЯ ЖАНОЧАГА СТРОЮ КУЛЬТУРЫ СМАЛЕНСКА-ПОЛАЦКІХ ДОЎГІХ КУРГАНОЎ: ВЫНІКІ І СУЧАСНЫ СТАН. City History, Culture, Society, (11 (4), 37-56. https://doi.org/10.15407/10.15407/mics2020.11.037
Розділ
Історіографія та методологія