«РУШНИКИ ПЕРУДЖІ» ПІЗНЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ І РАННЬОМОДЕРНОГО ЧАСУ: ПРОБЛЕМИ АТРИБУЦІЇ ТА ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ

  • Катерина Гоцало Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків
Ключові слова: рушники, текстильне виробництво, Італія, Перуджа, XV–XVI ст.

Анотація

Через активне використання тканин у повсякденному житті текстильні вироби пізнього Середньовіччя та ранньомодерного періоду погано збереглися до наших днів. З іншого боку, саме через особливості використання тканини «увібрали» в себе відомості про своїх користувачів, ставши цінним історичним джерелом.

У статті досліджено тип текстилю, відомий як «рушники Перуджі»: упродовж XIV–XVI ст. він був наявний в італійських помешканнях різних верств населення. Зроблено висновки, що велика кількість предметів, які нині з більшою імовірністю атрибутуються до різних європейських виробництв, все ж могли  бути зроблені в італійському регіоні Умбрія. Вперше досліджено текстильний зразок XVI ст., який належить до типу «рушники Перуджі», з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. З’ясовано, що найпевніше, він був створений в Італії, можливо, в регіоні Умбрія.

Визначено особливості текстильного виробництва Перуджі в XV–XVI ст. З огляду на відомості писемних джерел, місто було розвиненим центром виробництва тканин. Досліджено питання поширення перуджійського текстилю в інших регіонах Італії, в контексті чого вперше розглянуто низку писемних документів з Флорентійського державного архіву. Різноманітні перуджійські тканини були відомі поза межами міста, навіть у таких знаних центрах текстильного виробництва, як Флоренція.

Зроблено припущення щодо семантики «рушників Перуджі» в італійських міських практиках та  живописі XIV–XVI ст. Досліджувані вироби, ймовірно, асоціювалися в італійців із близькосхідною традицією, з’являючись у живописних творах мистецтва, а також могли ставати символами тілесної та духовної чистоти.

Посилання

Ajmar, M., & Dennis, F. (2010). At home in Renaissance Italy. London: V&A Publishing.

Anderson, G. (2009). Islamic Spaces and Diplomacy in Constantinople. Medieval Encounters, 15, 86–113.

Batigne, R., & Bellinger, S. (1953). The Significance and Technical Analysis of Ancient Textiles as Historical Documents. Proceedings of the American Philosophical Society, 97 (6), 670–680.

Bonito, F. R. (1981). Five Centuries of Italian Textiles: 1300–1800, A Selection from the Museo del Tessuto Prato. Prato: Cassa di Risparmi e Depositi di Prato.

Сagnola, G. (1915). Rassegna D’Arte. Milano: Alfieri&Lacroix.

Cohen, E. S., & Cohen, T. V. (2001). Daily life in Renaissance Italy. London: Greenwood Publishing Group.

Currie, E. (2016). Fashion and Masculinity in Renaissance Florence. London: Bloomsbury Publishing.

Florence. State Archive of Florence, Mediceo del Principato (ASF, MP). F. 238, v. 418, Doc ID 7695.

Florence. State Archive of Florence, Mediceo del Principato (ASF, MP). F. 627, v. 627, Doc ID 9589.

Florence. State Archive of Florence, Mediceo del Principato (ASF, MP). F. 674, v. 1172, Doc ID 20504.

Gnoli, U. (1908). L’Arte Umbra alla Mostra di Perugia. Bergamo: Istituto Italiano Arti Grafiche.

Mack, R. E. (2002). Bazaar to piazza. California: University of California Press.

Mackie, L. W. (1984). Toward an Understanding of Mamluk Silks: National and International Considerations. Muqarnas, The Art of the Mamluks, 2, 127–146.

Mitchell, D. (1998). Coverpanes: their nature and use in Tudor England. CIETA Bulletin, 75, 81–96.

Moran, M. (2018). Young women negotiating fashion in early modern Florence. In Cohen, S. E., & Reeves, M. (Eds.). The youth of early modern women (pp. 179–194). Amsterdam: Amsterdam University Press.

Naukovyi arkhiv Natsionalnoho muzeiu mystetstv imeni Bohdana ta Varvary Khanenkiv. Op. № 1, spr. № 2, od. zb. 14, 73.

Naukovyi arkhiv Natsionalnoho muzeiu mystetstv imeni Bohdana ta Varvary Khanenkiv. Іnventarna knyha 1, 45.

Pasturo, M. (2001). The Devil’s Cloth: A History of Stripes. Columbia: Columbia University Press.

Ricci, C. (1908). L’arte Umbria alla mostra di Perugia. Bergamo: Instituto italiano d’arti.

Riello, G., & Parthasarathi, P. (2011). The Spinning World: A Global History of Cotton Textiles, 1200–1850. Oxford: Oxford University Press.

Santangelo, A. (1959). Tessuti d’Arte Italiani dal XIIo al XVIIIo Secolo. Milano: Electra Editrice.

The Metropolitan Museum of Art. Retrieved from https://www.metmuseum.org/toah/hd/tira/hd_tira.htm.

The Victoria and Albert Museum. Retrieved from http://collections.vam.ac.uk/item/O15355/towel-unknown.

Thorton, P. (1991). The Italian Renaissance Interior, 1400–1600. New York: Abrams Books.

Thurman, M., & Christa, C. (2001). The Robert Lehman Collection. European textiles. Princeton: Princeton University Press.

Umbria. (1999). Milano: Centro Grafico Ambrosiano.

Valdes, G. (1993). Arte e storia dell’Umbria. Firenze: Casa Editrice Bonechi.

Vavassore, F. (1532). Esemplario di lavori. Venedig: Giovanni Andrea Vavassore.

Walker, D., & Froom, A. (1992). Tiraz: Inscribed textiles from Islamic Workshops. New York: Metropolitan Museum of Art.

Walter, A. (1987). Les etoffes dites de Perouse, leurs antecedents et leur descendance. CIETA Bulletin, 65, 61–68.

Опубліковано
2020-11-17
Як цитувати
Гоцало, К. (2020). «РУШНИКИ ПЕРУДЖІ» ПІЗНЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ І РАННЬОМОДЕРНОГО ЧАСУ: ПРОБЛЕМИ АТРИБУЦІЇ ТА ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ. City History, Culture, Society, (10 (3), 103-119. https://doi.org/10.15407/mics2020.10.103
Розділ
Соціум та його повсякдення