АУСБЮРГЕРИ ТА ПФАЛЬБЮРГЕРИ У НІМЕЦЬКИХ МІСТАХ XIV–XV СТ.

  • Анна Руднічук Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Ключові слова: пізньосередньовічне німецьке місто, аусбюргери, пфальбюргери, соціальний розвиток

Анотація

До соціального складу німецьких міст доби Пізнього Середньовіччя входили не тільки громадян, що проживали безпосередньо на території бурга. Низка економічних, політичних і військових чинників зумовила потребу залучення міською владою як нових бюргерів населення із прилеглих до міста територій, а також осіб, що не проживали в містах. У нормативно-правових актах центральної влади та міст вони позначені як «пфальбюргери» та «аусбюргери». Першу категорію населення представляли в основному знать і вищий клір, а другу – селяни та нижчі верстви населення пізньосередньовічної Німеччини.

У статті проаналізовано основні тенденції розвитку цих двох соціальних категорій німецьких міст XIV–XV ст., їх термінологічне визначення в історіографії, відображення у джерелах, суперечливі моменти стосовно подвійного позначення обох термінів, статус та правове врегулювання, як зі сторони міста, так і з боку центральної влади, відмінності у їхніх відносинах із містами та центральною владою, а також винятки щодо позначення цих понять у бюргерському середовищі різних міст. Значну увагу приділено аналізу ідентифікації аусбюрегрів і пфальбюргерів у межах міського простору, на загальнодержавному рівні, причини їх прийняття до середовища бюргерського населення, основні переваги і недоліки, що приносили для міста ці громадяни. Розглянуто процеси врегулювання сплати податків аусбюргерами та пфальбюргерами, фінансові виплати, які могли надавати міста для цих соціальних прошарків. Проаналізовано причини ліквідації цих категорій населення пізньосередньовічного німецького міста, конфронтації, що виникали між радами міст і знаттю стосовно наявності таких соціальних прошарків, можливості подальшого розв’язання конфліктів, а також постанови про ліквідацію цих категорій населення, умови їх переходу до статусу повноправних бюргерів.

Посилання

Asmus, B. (1987). Die Bevölkerung: Entwicklung und Sozialstruktur, Göttingen: Von den Anfängen bis zum Ende des Dreissigjährigen Krieges, in Denecke D., Kühn H.-M. (Eds.). Göttingen: Von den Anfängen bis zum Ende des Dreissigjährigen Krieges (Bd. 1, S. 161–199). Göttingen: Vandenhoeck & Ruprech.

Blickle, P. (2000). Kommunalismus. Skizzen einer gesellschaftlichen Organisationsform: Oberdeutschland. München: R. Oldenbourg Verlag.

Blickle, P. (2001). “Doppelpass” im Mittelalter. Ausbürger in oberdeutschen und schweizerischen Städten und der Verfall der feudalen Herrschaft’. In Bräuer H., & Schlenkrich E. (Eds.) Die Stadt als Kommunikationsraum. Beiträge zur Stadtgeschichte vom Mittelalter bis ins 20. Jahrhundert (S. 37–48). Leipzig: Leipziger Universitätsverlag.

Böhmer, J. F. (1836). Städtetag zu Worms. 1254 Oct. 6. In Codex diplomaticus Moenofrancofurtanus. Urkundenbuch der Reichsstadt Frankfurt (1. Teil., S. 104–106). Frankfurt am Main: Franz Varrentrapp.

Dyatlov, V. (2007). “Hausgenossen” v nemetskikh gorodakh XV–XVI vv. Vestnik Udmurtskogo universiteta. Seriya Istoriya i filologiya, 7, 108–122.

Gothein, E. (1892). Wirtschaftsgeschichte des Schwarzwaldes und der angrenzenden Landschaften. Strassburg: Verlag von Karl J. Trübner.

Hesse, P. (2012). Nachrichten aus Köln. Studien zu den Briefen des städtischen Rats zur Zeit des Neusser Krieges. Inaugural-Dissertation zur Erlangung des Doktorgrades an der Philosophischen Fakultät der Universität zu Köln. Universität zu Köln, Köln.

Historische Comission Bei der Könige Akademie der Wissenschaften. (1865). Zweiter Zunftbrief. 1368, Dec. 16. Die Augsburger Chronik von 1368 bis 1406 mit Fortsetzung bis 1447. In Die Chroniken der schwäbischen Städte. Augsburg (Bd. 1, S. 135–149). Leipzig: Verlag von G. Hirzel.

Isenmann, E. (2014). Die deutsche Stadt im Mittelalter 1150–1550: Stadtgestalt, Recht, Verfassung, Stadtregiment, Kirche, Gesellschaft, Wirtschaft. Köln: Böhlau Verlag.

Lünig, von J. (1713). Die Hoch-Teutsche Ubersetzung der güldenen Bull Kaysers Carl des Vierten. Das Teutsche Reichs-Archiv (Bd. 1, S. 34–53). Leipzig: F. Lanckische Erben Verlag.

Schmoller, von G. (1875). Strassburg zur Zeit der Zunftkämpfe und die Reform seiner Verfassung und Verwaltung im XV. Jahrhundert: Rede gehalten zur Feier des Stiftungsfestes der Universität Strassburg am 1. Mai 1875 Strassburg Trübner, Strassburg: Trübner.

Schwalm J. (1906). Constitutio pacis generalis ad Rhenum superiorem. 19 Aug. 1310. In Constitutiones Et Acta Publica Imperatorum Et Regum (pp. 355–358). Hannoverae: Impensis Bibliopolii Hahniani, Tomus 4.

Schwalm J. (1906). Epistola de coronatione medolanensi et pace generali. 1311 Januar 7. Constitutiones Et Acta Publica Imperatorum Et Regum. In Constitutiones Et Acta Publica Imperatorum Et Regum (pp. 49–480). Hannoverae: Impensis Bibliopolii Hahniani.

Scott, T. (2001). Town and country in Germany, 1350–1600. In Epstein, S. R. (Ed.) Town and Country in Europe, 1300–1800 (pp. 202–229). Cambridge: Cambridge University Press.

Scott, T. (2007). The City-State in the German-speaking Lands. In Ocker, Ch., Printy, M., Starenko, P., & Wallace, P. (Eds.). Politics and Reformations: Communities, Polities, Nations, and Empires (pp. 3–66). Leiden, Boston: BRILL.

Stoklitskaya-Tereshkovich, V. (1936). Dogovor mezhdu gorodom Strasburgom i strasburgskim yepiskopom, 1368 g. In Nemetskiy gorod XIV–XV vv. (pp. 152–153). Moskva: Gosudarstvennoye sotsial’no-ekonomicheskoye izdatel’stvo.

Witte H., & Wolfram G. (1896). Bischof Friedrieh sehließt mit der Stadt der Äusbürger weigen einen fünfjährigen Vergleich. 1377 Februar 6. In Urkundenbuch der Stadt Strassburg. Politische Urkunden von 1365 bis 1380 (Bd. 5, 2-te Hälfte, S. 930–931). Straßburg: Verlag von K. Trübner.

Witte H., & Wolfram G. (1896). Bischof Friedrieh sehließt mit der Stadt der Äusbürger weigen einen fünfjährigen Vergleich. 1377 Februar 6. In Urkundenbuch der Stadt Strassburg. Politische Urkunden von 1365 bis 1380 (Bd. 5, 2-te Hälfte, S. 930–931). Straßburg: Verlag von K. Trübner.

Witte H., & Wolfram G. (1896). Kaiser Karl IV gebietet der Stadt Straßburg, ihre Pfahlbürger abzuthun. 1372 October 7. In Urkundenbuch der Stadt Strassburg. Politische Urkunden von 1365 bis 1380 (Bd. 5, 2-te Hälfte, S. 802–803). Straßburg: Verlag von K. Trübner.

Опубліковано
2020-11-17
Як цитувати
Руднічук, А. (2020). АУСБЮРГЕРИ ТА ПФАЛЬБЮРГЕРИ У НІМЕЦЬКИХ МІСТАХ XIV–XV СТ. City History, Culture, Society, (10 (3), 93-102. https://doi.org/10.15407/mics2020.10.093
Розділ
Соціум та його повсякдення