ДО ПИТАННЯ ПРО КОСТОРІЗНУ СПРАВУ У СТАРОДАВНЬОМУ ВИШГОРОДІ

  • Марина Сергєєва Інститут археології НАН України
Ключові слова: Середнє Подніпров’я, Вишгород, косторізне ремесло, вироби з кістки та рогу

Анотація

Стаття уводить у науковий обіг вироби з кістки та щільного рогу з давньоруського Вишгорода і аналізує рівень розвитку місцевої косторізної справи. Проаналізовані матеріали датовано у межах ХІ–ХІІ ст. Усі вироби з кістки можна розділити на дві великі групи. До першої з них входять примітивні вироби з кісток із мінімальним обробленням, які цілком або частково базуються на формі вихідного матеріалу. Другу групу становлять вироби, виготовлені з підготовлених частин кістки або щільного рогу. Вони мають специфічні форми, не пов’язані з вихідним матеріалом. Перша група за кількістю знахідок переважає. Найбільше знайдено примітивних знарядь праці з загостреною робочою частиною. До першої групи належать також гральні астрагали, іграшка-кістка з двома отворами (пристрій для відтворення шумливих звуків), ковзани, амулети з ікл вепра і ведмедя. Друга група охоплює речі різного функціонального призначення (ґудзики, гребені, руків’я ножів, застібка недоуздка, іконка, яйцеподібний виріб, шахова фігурка та ін.). Виявлено також окремі напівфабрикати і заготовки. Вироби з кістки могли з’являтися у побуті населення Стародавнього
Вишгорода двома шляхами. У самому Вишгороді могли відбуватися спорадичні косторізні роботи, виявлено невелику косторізну майстерню. Деяка частка виробів могла потрапляти з Києва, де було розвинене професійне косторізне ремесло. Дослідження Вишгорода є ще одним свідченням нерівномірного розвитку косторізного ремесла в різних центрах Київської Русі, раніше простеженого на інших давньоруських пам’ятках.

Посилання

Arkhipova, Ye. I. (2010). Kul’tovi rechi z kameniu ta kistky. In Skrypnyk, H., & Kara-Vasyl’ieva, T. (Eds.). Istoriia dekoratyvnoho mystetstva Ukrainy, 1 (pp. 287–308). Kyiv: IMFE im. M. T. Ryl’s’koho.

Bibikov, D. (2015). Zhytlova zabudova Vyshhorods’koho posadu v kintsi Х – na pochatku ХII st. Za materialamy doslidzhen‘ 2014 r. In Diatlov, V. (Ed.). Seredn’ovichni starozhytnosti Tsentralno-Skhidnoi Yevropy. Materialy XIV Mizhnarodnoi studentskoi naukovoi arkheolohichnoi konferentsii (Chernihiv, 17’19 kvitnia 2015 r.) (pp. 10–13). Chernihiv: Chernihivskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet im. T. H. Shevchenka.

Bibikov, D. (2017). Pro hospodars’ku diial’nist’ naselennia davn’orus’koho Vyshhoroda. In Motsia, O. P. (Ed.). Vozviahl‘ – Zviahel’ – Novohrad-Volyns’kyi u chasovomu zrizi tysiacholit’ (pp. 157–169). Kharkiv: Maidan; Kyiv: Starodavnii svit.

Bibikov, D. (2019). Vyshhorod ta yoho okruha v X–XIII st. (Master’s thesis). Instytut arkheolohii NAN Ukrainy.

Chabaj, V. P., Evtushenko, A. I., & Stepanchuk, V. N. (1990). Otchet o rabotakh Dorogozhiczkogo otryada Vyshgorodskoj ekspediczii NPK “Arkheolog” v urochishhe “Gonchary” v g. Vyshgorode v 1990 g. Naukovij arkhіv ІA NAN Ukrainy, f. e., 1990/67.

Cnotlivy, E. (1958). Wczesnośredniowieczne przedmioty z rogu I kości z Wolina, ze stanowiska 4. Materiały Zachodnio-pomorskie, 4, 155–239.

Davidan, O. I. (1966). Staroladozhskie izdeliya iz kosti i roga. Arkheologicheskij sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 8, 103–115.

Diachenko, O. (2018). Znakhidka davniorus’koho hurkala z Chernihova. In Diatlov V. (Ed.). Seredn’ovichni ta rann’omoderni starozhytnosti Tsentralno-Skhidnoi Yevropy: Materialy XVII Mizhnarodnoi studentskoi naukovoi konferentsii (Chernihiv, 13–15 kvitnia 2018 r.) (pp. 40–41). Chernihiv: Natsional’nyi universytet “Chernihivskyi kolehium” im. T. H. Shevchenka.

Dorofeev, V. V., Evtushenko, A. I., Kalyuk, A. P., & Chabaj, V. P. (1989). Otchet ob okhrannykh arxeologicheskikh issledovaniyakh v g. Vyshgorod v 1989 g. Naukovij arkhіv ІA NAN Ukraini, f. e., 1989/194.

Dovzhenok, V. Y. (1950). Ohliad arkheolohichnoho vyvchennia drevnioho Vyshhoroda za 1934–1937 r. Arkheolohiia, 3, 64–92.

Dovzhenok, V. Y. (1952). Rozkopky Drevnioho Vyshhoroda. Arkheolohichni pamiatky URSR, 3, 14–28.

Dovzhenok, V. Y. Honcharov, V. V., & Yura, R. O. (1966). Drevnioruske misto Voin. Kyiv: Naukova dumka.

Flerova (Nakhapetyan), V. E. (2000). Rogoobrabotka v Sarkele–Beloj Vezhe: syre i tekhnologiya. In Vinnikov, A. Z. (Ed.). Evrazijskaya step i lesostep v epokhu rannego srednevekovya (pp. 99–110). Voronezh: VGU.

Flerova, V. E. (1997). Graffiti Khazarii. Moskva: Editorial URRS.

Gajdukov, P. G., & Makarov, N. A. (1993). Novye arkheologicheskie materialy o pushnom promysle v Drevnej Rusi. Novgorod i Novgorodskaya zemlya. Istoriya i arkheologiya, 7, 179–188.

Gorbunov, D. N. (2009). Izdeliya iz kosti i roga Lipinskogo arkheologicheskogo kompleksa. In Plaksin, I. M. (Red.). Aktualnye problemy nauchnogo tvorchestva uchenykh kafedry istorii Rossii. Sbornik nauchnykh statej k 75-letiyu obrazovaniya istoricheskogo fakulteta (pp. 5–20). Kursk: Kurskij gos. universitet.

Gorbunov, D. N. (2011). Kostoreznoe delo naseleniya drevnego Kurska. Uchenye zapiski. Elektronnyj nauchnyj zhurnal Kurskogo gos. universiteta, 3 (19), 2. Retrieved from http://scientific-notes.ru/index.php?page=6&new=21.

Gurevich, F. D. (1981). Drevnij Novogrudok. Leningrad: Nauka.

Hrubý, V. (1957). Slovanské kostené předmety a jejich výroba na Moravé. Památky archeologicke, 48, 118–212.

Hrushevskyi, M. (1904). Dytiachi zabavky ta hry usiaki. Zibrani po Chyhyrynschyni Kyivs’koi huberni. Kievskaia starina.

Huschyna, S. M. (2006). Narodna ihrashka (z arkheolohichnoi kolektsii Bilotserkovs’koho kraieznavchoho muzeiu). Yurivskyi litopys, 5, 129–136.

Ivakin, V. H., & Bibikov, D. V. (2016). Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini davnoruskoho Vyshhoroda. In Boltryk, Yu. V. (Ed.). Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2015 (pp. 64–65). Kyiv: Starodavnii svit.

Kabzińska-Stawarz, I. (1991). Games of Mongolian Shepherds. Warsaw: Institute of the History of Material Culture.

Kaliadzinski, L. U. (2006). Kastsianyia vyraby z raskopak dziatsintsa letapisnaga Slutska XII–XIII st.st. Materyialy pa arkhealogii Belarusi, 12, 149–153.

Kaván, J. (1964). Problematika datováni a funkce nĕkterých výrobků z kosti a parohu u slovanů na základĕ nálezů na Sekance u Davle. Vznik a počatky slovanů, 5, 217–249.

Khimiko-termicheskaya obrabotka stali. Retrieved from http://stroy-technics.ru/article/khimiko-termicheskaya-obrabotka-stali.

Kovalenko, V. P., Kazakov, A. L., & Prostantinova, V. V. (1985). Okhrannye raskopki na detincze drevnego Chernigova. Naukovyj arkhіv ІA NAN Ukrainy, f. e., 1985/123.

Kovalenko, V. P., Motsia, A. P., & Shekun, A. V. (1984). Otchet ob okhrannykh rabotakh u s. Shestovytsa Chernigovskoi obl. v 1983–1984 gg., 1. Naukovyi arkhiv IA NAN Ukrainy, f. e., 1984/174.

Krylasova, N. B. (2007). Arkheologiya povsednevnosti. Material’naya kul’tura srednevekovogo Preduralya. Perm: Permskij gos. ped. universitet.

Lencz, G. T. (2002). Kostoreznoe proizvodstvo v Verkhnem Prikame. In Belavin, A. M. (Ed.). Ocherki arkheologii Permskogo Preduralya (pp. 217–242). Perm: Permskij gos. ped. universitet.

MacGregor A., Mainman, A. J., & Rogers, N. S. H. (1999). Craft, Industry and Everyday Life: Bone, Antler, Ivory and Horn from Anglo-Scandinavian and Medieval York. The Archaeology of York. The Small Finds, 17/12, 1869–2073.

Miadzvedzeva, V. U. (2008). Khrystsiianskiia relikvii siaredneviakovia (na materyialakh kastsiareznai vytvorchastsi. In Antonyk, V. (Ed.). Bielarus: gosudarstvo, relygyia, obschestvo (pp. 131–137). Minsk: Belarusskaia navuka.

Miadzvedzeva, V. U. (2009). Vyraby kastsiareznai vytvorchastsi z terytoryi polatskai ziamli IX–XIII stst. (tekhnalogiia, typalogiia, khranalogiia). (Avtareferat dysertatsyi k. i. n.). In-t historyi Nats. akad. navuk Belarusi.

Miadzvedzeva, V. U. (2013). Kastsiareznaia vytvorchasts Polatskai ziamly IX–XIII stst. Minsk: Belarusskaia navuka.

Morozov, I. A., & Slepczova, I. S. (2004). Krug igry. Prazdnik i igra v zhizni severorusskogo krestyanina (XІX–XX vv.). Moskva: Indrik.

Motsia, O. P., Kovalenko, V. P., Hotun, et al. (1992). Zvit pro roboty Poliskoho zahonu Dniprovskoi davnoruskoi ekspedytsii v 1992 r. Naukovyi arkhiv IA NAN Ukrainy, f. e., 1992/3.

Mykhailova, R. D. (1991). Osoblyvosti obrobky kistky v Pivdenno-zakhidnii Rusi. Kyiv: Instytut arkheolohii NAN Ukrainy.

Nakhapetyan, V. E. (1989). O znachenii znakov na astragalakh (saltovo-mayaczkaya kul’tura). In Khalikov, A. Kh. (Ed.). Rannie bolgary v Vostochnoj Evrope (pp. 3–89). Kazan: Kazanskij filial AN SSSR.

Pankovskyi, V. B. (2012). Kistiana i rohova industrii doby piznoi bronzy v Pivnichnomu Prychornomori. (Master’s thesis). IA NAN Ukrainy.

Pekarskaya, L. V., & Zoczenko, V. N. (1985). Arkheologicheskie issledovaniya drevnerusskogo Vyshgoroda v 1979–1981 gg. In Tolochko, P. (Ed.). Arkheogocheskie issledovaniya Kieva 1979–1983 gg. (pp. 125–136). Kiev: Naukova dumka.

Rybina, E. A. 1997. Shashki, “melnicza”, shakhmaty. In Kolchin, B. A. (Ed.). Drevnyaya Rus. Byt i kultura (pp. 110–114). Moskva: Nauka.

Sergeeva, M. S., & Kvytnytskyi, M. V. (2010). Izdelyia iz kosty y roga s mnogosloinogo poslenyia Koscheevka-8. In Lysenko, S. D. (Ed.). Arkheolohichni pamiatky Fastovschyny. Materialy ta doslidzhennia (pp. 173–180). Fastiv: Fastivskyi derzhavnyi kraieznavchyi muzei.

Serhieieva, M. S. (2002). Do istorii hry v babky v Kyivs’kii Rusi. Arkheolohiia, 4, 50–58.

Serhieieva, M. S. (2010). Pro deiaki davn’orus’ki pryladdia z kistky ta rohu dlia ihor i rozvah. Drevnosty 2010, 203–220.

Serhieieva, M. S. (2011a). Kostorizna sprava u Starodavnomu Kyievi. Kyiv: KNT.

Serhieieva, M. S. (2011b). Obrobka ta vykorytannia porozhnystoho rohu u Kyivskii Rusi. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 5, 222–226.

Serhieieva, M. S. (2012). Kostorizna sprava u starodavn’omu Kolodiazhyni. Arkheolohiia, 3, 118–125.

Serhieieva, M. S. (2014). Pro odyn typ seredn’ovichnykh gudzykiv na terytorii Skhidnoi Yevropy. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 2 (13), 150–158.

Serhieieva, M. S. (2015). Maistry z obrobky dereva ta kistky davnoruskoho mista Voinia. Kyiv; Kharkiv: Maidan.

Serhieieva, M. S. (2016). Davnoruska rizblena kistka z Chornobylskoho horodyscha. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 3 (20), 152–159.Serhieieva, M. S. (2019). Kostorizne ta derevoobrobni remesla na terytorii Pivdennoi Rusi. (Master’s thesis). Instytut arkheolohii NAN Ukrainy, Kyiv.

Serhieieva, M., & Taranenko, S. (2015). Novi doslidzhennia davnoruskoho kostoriznoho remesla na Kyivskomu Podoli. Naukovi studii, 8, 328–345.

Shovkoplias, H. M. (1971). Davnoruski kistiani vyroby z rozkopok V. V. Khvoiky. In Shevchenko, F. P. (Ed.). Seredni viky na Ukraini (1, pp. 191–195). Kyiv: Naukova dumka.

Smirnova, L. I. (1998). Kostoreznoe remeslo srednevekovogo Novgoroda. (Master’s thesis). MGU im. M. V. Lomonosova, Moskva.

Smirnova, L. I. (1999). Prokolki. Khronologiya i funkczional’noe naznachenie. Novgorod i Novgorodskaya zemlya. Istoriya i arkheologiya, 13, 142–162.

Strelnyk, M. O., Khomchyk, M. A., & Sorokina, S. A. (2009). Hralni kosti (II tys. do n. e. – XIV st. n.e.) z kolektsii Natsional’noho muzeiu istorii Ukrainy. Arkheolohiia, 2, 34–49.

Suprunenko, O. B., Puholovok, Yu. O., Myronenko, K. M., & Sherstiuk, V. V. (2009). Doslidzhennia posadu litopysnoi Ltavy. Instytuts’ka hora, 1. Kyiv, Poltava: IA NAN Ukrainy, Tsentr pam’iatkoznavstva NANU i UTOPIK, TsODPA.

Tropin, N. A. (2004). Selskie poseleniya XII–XV vekov yuzhnykh territorij Ryazanskoj zemli. Voronezh: VGU.

Voinarovs’kyi, V. (2017). Obrobka kistky ta kistiani vyroby yak indykator rivnia sotsial’no-ekonomichnoho rozvytku naselennia Ukrainy I tys. n. e. In Skyba, A. V., & Horbanenko, S. A. (Eds.). Yevropeis’ka arkheolohiia I tysiacholittia n.e. Zbirnyk naukovykh prats’ na chest’ Liany Vasylivny Vakulenko (pp. 63–74). Kyiv: IA NAN Ukrainy.

Wrzesiński, J. (1994). Lednicki przyczynek do znajomości plecionkarstwa. Studia Lednickie, 3, 151–171.

Опубліковано
2020-11-17
Як цитувати
Сергєєва, М. (2020). ДО ПИТАННЯ ПРО КОСТОРІЗНУ СПРАВУ У СТАРОДАВНЬОМУ ВИШГОРОДІ. City History, Culture, Society, (10 (3), 65-80. https://doi.org/10.15407/mics2020.10.065
Розділ
Соціум та його повсякдення

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають