БАНІ МУХАМЕДА IV ГІРЕЯ: ЗНИКЛА ЧАСТИНА ХАНСЬКОГО ПАЛАЦУ

  • Дмитро Moicєєв Охоронна археологічна служба України
Ключові слова: Ханський палац, бані, геолокація, історична топографія, історичне джерело

Анотація

Статтю присвячено проблемі історичної топографії ядра міста Бахчисарай, а саме Ханському палацу. Він був центром формування середньовічного міста, столиці Кримського ханства. В історіографії домінує погляд, що він, у певному сенсі, був копією та розвитком ідеї середньовічного Східного палацу. А саме – Топкапи у Стамбулі.
Через умови перманентного геноциду кримців Російською імперією у ХІХ–ХХ ст. дослідження культурної й історичної спадщини народу залишається на дуже низькому рівні. Це приводило до формування викривленої картини розуміння культурної спадщини. З культурно-історичного ландшафту зникали монументальні нерухомі об’єкти, а пам’ять про них, навіть наукова, втрачалась. Прикладом такого об’єкта є бані Мухамеда IV Гірея. У статті за допомогою методу археологічної геолокації визначено реальне місце розташування пам’ятки. Її відкриття та інтерпретація як важливої частини припалацової частини міста дає змогу поіншому подивитись на весь комплекс Хансараю як такого. На відміну від Східних палаців, Ханський палац був центром міста. Навколо нього формувалися квартали суспільно важливих споруд (однією з них були бані Мухамеда IV Гірея), які вже потім переходили у громадянську міську квартальну забудову з садибами, мечетями та іншими суспільними спорудами.

Посилання

Ajbabin, A. I., & Hajredinova Je. A. (2011). Pozdnesrednevekovaja chasovnja na plato Jeski-Kermen. In Materialy po arheologii, istorii i jetnografii Tavrii (Vol. XVII, p. 433). Simferopol’.

Chelebi, Je. (2008). Kniga puteshestvija: Krym i sopredel' nye oblasti. Simferopol': Dolja.

Gajvoronskij, O. (2016). Strana Krym. Ocherki o pamjatnike istorii Krymskogo hanstva. Simferopol’.

Hakimov, R. S. (Ed.). (2016). Svod pamjatnikov istorii, arhitektury i kul’tury krymskih tatar (Vol. I. Bahchisaraj). Simferopol’.

Ibragimova, A. M. (2015). Bahchisarajskij Hanskij dvorec XVI–XVIII. Kiev.

Jakobson, A. L. (1964). Srednevekovyj Krym: ocherki istorii i istorii material’noj kul’tury. Moskva; Leningrad.

Klenina, E. Ju., Moisieiev, D. A., & Biernacki, A. B. (2018). The building ceramics of the Byzantine Chersonesus Taurica: form and chronology. In Novae. Studies and Materials: Sacrum et Profanum. Haec studia amici et college Andrei B. Biernacki septuagennio dicant (Vol. VI). Poznań.

Опубліковано
2020-11-17
Як цитувати
Moicєєв Д. (2020). БАНІ МУХАМЕДА IV ГІРЕЯ: ЗНИКЛА ЧАСТИНА ХАНСЬКОГО ПАЛАЦУ. City History, Culture, Society, (10 (3), 52-61. https://doi.org/10.15407/mics2020.10.052
Розділ
Простір та архітектура