НОВИЙ ПОГЛЯД НА РЕКОНСТРУКЦІЮ ПОЧАТКОВОГО ВИГЛЯДУ ТРОЇЦЬКОЇ НАДБРАМНОЇ ЦЕРКВИ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ

  • Вадим Лук'янченко Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник
Ключові слова: Києво-Печерська лавра, Троїцька надбрамна церква, георадарні дослідження

Анотація

Вивчення будівельної еволюції Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври охоплює багато важливих аспектів, що потребують серйозних архітектурних, археологічних та бібліографічних досліджень. Насамперед це виявлення і аналіз фактів, які б могли відповісти на питання про час її будівництва та початкове функціональне призначення. Висновки та припущення, подані в статті, вперше ґрунтуються не тільки на матеріалах із літературних та графічних джерел, а насамперед на натурних дослідженнях та візуальному обстеженні Троїцької надбрамної церкви. Спираючись на матеріали наукових архітектурних та археологічних досліджень, аналізуючи результати візуального обстеження, автор доходить висновку, що початково Троїцька надбрамна церква будувалася у єдиній оборонній лінії Печерського монастиря, як захисна споруда. Вона поєднувала в собі дві функції: культову і оборонну. Спочатку до неї підходила оборонна стіна у вигляді стовп’я, яку у другій половині ХІІ ст. було замінено на кам’яний мур. Саме з бойового рівня цих оборонних стін початково здійснювався вихід на другий оборонний поверх захисної башти над головною проїзною монастирською брамою. Спираючись на виявлені під час натурних досліджень беззаперечні факти (залишки будівельних конструкцій, їх конфігурацію та розташування), автор стверджує, що початково Троїцька надбрамна церква будувалася як оборонна триповерхова башта. На першому поверсі башти, в її центральній частині був проїзд, а у бокових частинах – господарські приміщення та оборонні бойові настили для захисту монастиря під час облоги. Другий поверх сполучався з бойовими рівнями прилеглих захисних монастирських стін та третім бойовим поверхом башти. Перекриття над другим поверхом башти – плоскі дерев’яні по дерев’яних балках та цегляних арках. На обстеження стін із метою пошуку початкових гнізд від дерев’яного перекриття між імовірними другим і третім початковими поверхами. третьому поверсі башти розташовувалася маленька Троїцька церква. Церква мала один неф і одну апсиду. У статті представлені гіпотетичні реконструкції планів поверхів, загальних виглядів фасадів та розрізів Троїцької надбрамної церкви на початковий будівельний період. Зважаючи на неможливість застосування традиційних методів наукових архітектурних натурних досліджень безпосередньо в інтер’єрі Троїцької церкви, автор пропонує застосувати прилади георадарної зйомки для обстеження стін із метою пошуку початкових гнізд від дерев’яного перекриття між імовірними другим і третім початковими поверхами. 

Посилання

Bogusevich, V. (1951). Arkheologycheskije raskopki v zapovednike Kievo-Pecherskoj lavry v 1951g. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheologii NAN Ukrainy, f. 64 (Ekspedytsyi), № 1951/8a.

Cherednychenko, Ye. (2009). Pidzemna sporuda pid ohorozheiu (Mazepynska stina) navkolo verkhnoi terytorii lavry. Mohylianski chytannia, 411–417.

Lukianchenko, V. (2006). Pokoi nastoiatelia Spasa-Preobrazhenskoho monastyria u Novhorodi-Siverskomu. Naukovi doslidzhennia ta restavratsiia. Visnyk instytutu UkrNDIproektrestavratsiia, 3–4, 101–117.

Maznovets, L. (transl.). (1989). Litopys Ruskyi za Ipatiivskym spyskom. Pamjatnyky hradostroytelstva i arkhytektury Ukraynskoi SSR. Illjustratsyonnyj spravochnyk-katalog. (1983) (Vol. 1).

Petrov, S. Troitska nadbramna tserkva. Rukopys. Naukovyi viddil analizu proektnykh robit, koordynatsii arkhitekturnykh doslidzhen, obliku ta okhorony nerukhomykh pamiatok. Sbornyk materyalov dlja istorycheskoj topografii Kieva. (1874).

Taranenko, S. (2019). Nove vidkryttia u 2018 r. muriv Kyievo-Pecherskoho monastyria. In Badania archeologiczne w Polsce srodkowowschodniej, zachodniej Bialorusi i Ukrainie w roku 2018. Streszczenia wystapien (pp. 41–42). Lublin, Instytut Archeologii UMCS w Lublinie.

Taranenko, S., Mysko, Yu., & Zazhyhalov, O. (2010). Arkheolohichna karta Natsionalnoho Kyievo-Pecherskoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka.

Tkachenko, M. (2006). Sviata brama Pecherskoho monastyria yak pamiatka arkhitektury XII st. Lavrskyi almanakh: Kyievo-Pecherska lavra v konteksti ukrainskoi istorii ta kultury, 16, 63.

Troytskaia nadvratnaia tserkov. (1995). NKPYKZ. Arkhytekturnyje naturnyje issledovanyja. Proezd (Vol. 2 (1)).

Trudy Pervogo Arkheolohycheskogo Sezda v Moskve. 1869. (1871).

Vygolov, V. (1985). Skulptura Georgija na bashne Moskovskogo kremlia. In Pamiatnyky russkoj arkhitektury i monumentalnogo iskusstva (p. 25).

Опубліковано
2020-11-17
Як цитувати
Лук’янченко, В. (2020). НОВИЙ ПОГЛЯД НА РЕКОНСТРУКЦІЮ ПОЧАТКОВОГО ВИГЛЯДУ ТРОЇЦЬКОЇ НАДБРАМНОЇ ЦЕРКВИ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ. City History, Culture, Society, (10 (3), 21-40. https://doi.org/10.15407/mics2020.10.021
Розділ
Простір та архітектура