МІСТА МЕЗОАМЕРИКИ В СУЧАСНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ

  • Олексій Откидач Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Ключові слова: урбаністика, історіографія, міста, доколумбові цивілізації, Мезоамерика

Анотація

У статті висвітлено основні тенденції урбаністики в сучасній америндології. На основі аналізу публікацій автор виокремлює головні наукові проблеми історії міст Доколумбової Америки, серед яких слід зазначити про дослідження окремих типів будівель, їхньої будови, соціальних або релігійних функцій палаців, площ, майданчиків для гри в мʼяч, храмів, фортець. Також у статті проаналізовано основні напрями зацікавленості вчених стосовно регіональної взаємодії міст Мезоамерики, а також кооперації з аграрною сільською периферією у контексті функціонування локальних та регіональних торгівельних зв’язків, постійних та сезонних міграцій населення. Крім цього, робота висвітлює таку особливу рису америндологічних урбаністичних досліджень, як вивчення символізму різних міських структур та просторів, виділення вченими рівнів метафоричної та космогонічної значущості окремих частин міст як у Південній, так і в Центральній Америці.
Водночас автор публікації простежує хронологічний розвиток та зміни в тематиці наукових праць, присвячених міським центрам Центральної Мексики та Юкатану протягом 2000–2020-х рр. Зокрема, у статті виокремлено ті теми, що були актуальними у публікаціях 2000-х рр. і цікавили науковців у 2010- х рр. Йдеться про дослідження структурних елементів міської архітектури, їхньої конструкції, призначення та функціональних змін протягом різних періодів часу, наприклад, гідротехнічних споруд, таких як дамби, мости, басейни, віадуки. Крім цього, у роботі зроблено огляд головних трендів урбаністичних студій Доколумбової Америки, що виникли або стали надзвичайно актуальними протягом останнього десятиліття. Серед останніх варто зазначити про дослідження соціальної стратифікації населення у географічному районуванні міст та існування окремих «закритих» зон, призначених для специфічних етнічних чи суспільних груп міщан, господарської спеціалізації певних районів міст, а також праці, які присвячені аналізу змін міського простору урбаністичних центрів Мезоамерики, що були спричинені впливом політичних та демографічних процесів у регіоні. Стаття охоплює публікації передових наукових америндологічних журналів та видань англійською та іспанською мовами як у Європі, так і в Америці.

Посилання

Aoyama, K. (2001). Classic Maya state, urbanism, and exchange: Chipped stone evidence of the Copan Valley and its hinterland. American Anthropologist, 103, 346–360.

Arnauld, M. Ch. (Ed.). (2012). The neighborhood as a social and spatial unit in Mesoamerican cities. Tucson, Arizona: The University of Arizona Press. Autonoma de Mexico, Mexico City.

Aveni, A. F. (2003). Archaeoastronomy in the ancient Americas. Journal of Archaeological Research, 11, 149–191.

Bauer, B. S., & Dearborn, D. S. P. (1995). Astronomy and Empire in the Ancient Andes: The Cultural Origins of Inca Sky Watching. University of Texas Press, Austin.

Bravo Almazán, V. (2011). Una aproximación al estudio de las fortificaciones prehispánicas en el centro de Veracruz. Estudios Mesoamericanos, 1 (10), 69–79.

Chinchilla-Mazariegos, O. (2018). Technologies of urbanism in Mesoamerica: the pre-Columbian bridges of Cotzumalhuapa. Guatemala Antiquity, 92 (362), 456–471.

Clancy, F. S. (1999). Sculpture in the Ancient Maya Plaza: The Early Classic Period. University of New Mexico Press, Albuquerque.

Cowgill, G. L. (2000). Intentionality and meaning in the layout of Teotihuacan, Mexico. Cambridge Archaeological Journal, 10, 358–361.

De la Garza Camino, M. (2000). El templo-dragón de la acrópolis de Ek’ Balam. Estudios Mesoamericanos, 2, 23–36.

De los Ángeles Montano Perches, R. (2002). La historiografía de Monte Albán bajo el punto de vista lakatosiano.

Desde una ciudad-fortaleza al de gussíyúu. Un análisis estatal y urbano. Estudios Mesoamericanos, 3–4, 46–68.

Flores Hernández, M., & Pérez Rivas, M. E. (2002). Cambio y continuidad en los espacios domésticos del norte de Yucatán. Estudios Mesoamericanos, 3–4, 91–110.

Gasparini, G. (1993). The pre-Hispanic grid system: The urban shape of conquest and territorial organization. In R. Bennett (Ed.), Settlements in the Americas: Cross-Cultural Perspectives (pp. 78–109). University of Delaware Press, Newark.

Hirth, K. G. (1995). Urbanism, militarism, and architectural design: A analysis of epiclassic sociopolitical structure at Xochicalco. Ancient Mesoamerica, 6, 237–250.

Houston, S. D., & McAnany, P. A. (2003). Bodies and blood: Critiquing social construction in Maya archaeology. Journal of Anthropological Archaeology, 22, 26–41.

Kolata, A. L. (Ed.). (2003). Tiwanaku and Its Hinterland: Archaeology and Paleoecology of an Andean Civilization (Vol. 2: Urban and Rural Archaeology). Smithsonian Institution Press, Washington, DC.

Matos-Moctezuma, E. (Ed.). (1999). Excavaciones en la catedral y el sagrariometropolitanos: programa de arqueolog’ıa urbana. Instituto Nacional de Antropologıa e Historia, Mexico City.

Mixter, D. W. (2020). Community Resilience and Urban Planning during the Ninth-Century Maya Collapse: A Case Study from Actuncan, Belize. Cambridge Archaeological Journal, 30 (2), 219–237.

Montmollin, O. (1997). A regional study of classic Maya ballcourts drom the Upper Grijalva Basin, Chiapas, Mexico. Ancient Mesoamerica, 8, 23–42.

Olmeda Vera, B. (2002). Los templos rojos del recinto sagrado de Tenochtitlan, Coleccion Cientıfica (Vol. 439). Instituto Nacional de Antropologıa e Historia, Mexico City.

Ossa, A. (2017). The size of plazas in Mesoamerican cities and towns: a quantitative analysis. Latin American Antiquity, 28 (4), 457–475.

Ramírez, F. (2004). El Área Metropolitana olmeca y su papel en un sistema estatal segmentario: el caso de Laguna de los Cerros y San Lorenzo. Estudios Mesoamericanos, 6, 3–12.

Schávelzon, D. (2010) ¿Un observatorio no observado? Un edificio de Monte Albán según los primeros arqueólogos. Estudios Mesoamericanos, 2 (9), 75–83.

Shaw, J. M. (2001). Maya sacbeob: Form and function. Ancient Mesoamerica, 12, 261–272.

Symonds, S., Cyphers, A., & Lunagomez, R. (2002). Asentamiento prehispanico en San Lorenzo Tenochtitlan. Serie San Lorenzo, Instituto de Investigaciones Antropologicas, Universidad Nacional.

Villegas, P. (2010). Del tianguis prehispánico al tianguis colonial: Lugar de intercambio y predicación (siglo XVI). Estudios Mesoamericanos, 1 (8), 93–101.

Whittington, E. M. (Ed.). (2001). The Sport of Life and Death: The Mesoamerican Ballgame. New York: Thames and Hudson.

Wiesheu, W. (2003). La economía política de las ciudades arcaicas: algunos patrones de especialización en las sociedades urbanas tempranas. Estudios Mesoamericanos, 5, 12–21.

Опубліковано
2020-11-17
Як цитувати
Откидач, О. (2020). МІСТА МЕЗОАМЕРИКИ В СУЧАСНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ. City History, Culture, Society, (10 (3), 11-18. https://doi.org/10.15407/mics2020.10.011
Розділ
Історіографія