МЕМОРІАЛІЗАЦІЯ ГОЛОКОСТУ В ОСТРОЗІ: МІСЦЯ І ПРОСТОРИ ПАМ’ЯТІ ТА (КО)МЕМОРАТИВНІ ПРАКТИКИ РОБОТИ З НИМИ

  • Христина Семерин Національний університет "Острозька академія"
Ключові слова: пам’ять, Голокост, урбаністичний, Острог, місця пам’яті, меморіальний ландшафт, комеморація

Анотація

Під час Голокосту в містечку Острог на Рівненщині було знищено більшість єврейської спільноти, що становила від 64 до 70 % тодішнього населення й існувала з кінця XIV ст. Фактично, структуру міста було зруйновано, а його полікультурну історію – розірвано. Після війни тоталітарна політика совєтського режиму позбавляла матеріальні медії пам’яті про минуле соціокультурного змісту й автентичності. У статті розглянуто окремі місця пам’яті про Катастрофу, їх стан сьогодні, а також сучасні меморативні практики і форми роботи з ними. Давній Острозький єврейський цвинтар після війни було перетворено на совєтський парк відпочинку. Місце розстрілу острозьких євреїв спочатку визначали через формулу загальної ідентичності «жителів», без уваги до того, що нацисти переважно знищили саме євреїв через їхнє походження. Велика Синагога довгий час була складом, а відтак перетворилася на руїну. Могилу Маршуе спаплюжили, а поступово відновили тільки в період незалежності України. Звернуто увагу на різні форми вандалізму: викидання сміття, руйнування могил і сакральних споруд, «нацистські» графіті, якими досі паплюжать єврейську спадщину Острога. Позитивно, що основні місця пам’яті сьогодні відновлені або перебувають у стані реставрації, а робота з ними охоплює широкий спектр практик: перфоманси вшанування, реставрація й відбудування, освітні й туристичні заходи, опрацювання джерел, документів, мап, розшифрування текстів і написів, пошуки могил тощо. Не меншу вагу має вироблення відповідної адекватної політики, спрямованої на збереження пам’яті про втрачену ідентичність міста і міжкультурне порозуміння, розвиток толерантності й соціальної свідомості.

 

Посилання

Andrukhovych, Yu. (2011). Leksykon intymnykh mist. Chernivtsi: Meridian Czernowitz.

Arshynov, H. (2020). “We installed a third wall of memory...”. In The Great Maharsha Synagogue in Ostroh. Retrieved from https://www.facebook.com/groups/737342409734598/permalink/1874781679323993/.

Assman, A. (2012). Prostory spohadu. Formy ta transformatsii kulturnoi pamiati. Kyiv: Nika-Tsentr.

Chumakov, S. (2004). Opys eskizu pamiatnoho znaku na mohylakh zhyteliv m. Ostroha, rozstrilianykh 04.08.1941 r. Ostrozkyi kraieznavchyi zbirnyk, 1, 54.

Denysenko, H. (2012). Mistsia pamiati i pamiatnyky zhertvam “Velykoho Teroru”. Kraieznavstvo, 1, 101–108.

Dolhanov, P. (2015). Formuvannia ta implementatsiia memorialnoho zakonodavstva Ukrainy u sferi vshanuvannia pamiati zhertv henotsydiv i podolannia yikhnikh naslidkiv. Holokost i suchasnist, 1 (13), 9–50.

Dovhopolova, O. (2018). Problema tsinnostei u mizhnarodnomu pravi v optytsi bachennia Holokostu. Ukrainske pravo. Retrieved from: https://ukrainepravo.com/scientific-thought/naukova-dumka/problema-tsinnostey-u-mizhnarodnomu-pravi-v-optytsi-bachennya-golokostu/.

Dovhopolova, O. (2019). Prychetnist do spilnoty: pro istorychnu pamiat i zdatnist obyraty. Verbum, 16. Retrieved from https://www.verbum.com.ua/01/2019/how-we-remember/historical-memory/.

Dovhopolova, O. (2020). Mapuvannia pamiati. Verbum, 68. Retrieved from https://www.verbum.com.ua/02/2020/cartography/memory-mapping/.

Dovhopolova, O. (2020). Piatdesiat shariv pamiati. Verbum, 76. Retrieved from https://www.verbum.com.ua/04/2020/working-with-memory/fifty-layers-of-memory/.

Hon, M., & Ivchyk, N. (2014). Polityka pamiati Ukrainy y Polshchi shchodo zhertv holokostu: osoblyvosti realizatsii. Intermarum: istoriia, polityka, kultura, 1, 18–30.

Hrynevych, V. (2019). Podolannia totalitarnoho mynuloho – Chastyna 7: Pamiat pro Holokost yak yevropeiskyi vybir Ukrainy. Ukraina moderna. Retrieved from http://uamoderna.com/blogy/vladislav-grinevich/grynevych-overcoming-past.

Intergoyz, F. (2016). Vospominaniye chernykh dney 1941–1942 godov fashistskoy okkupatsii na Ukraine. Prebyvaniye moye v getto gor[oda] Ostrog Rovenskoy obl[asti]. Yuvileinyi naukovyi zbirnyk do 100-richchia vidkryttia muzeiu v Ostrozi: 1916 – 11 (24) serpnia – 2016, 280–286.

Ivanov, S. (2009). Dolia yevreiskoho naselennia Ostroha pid chas nimetskoi okupatsii 1941–1944 rokakh. Istoriia muzeinytstva, pamiatkookhoronnoi spravy, kraieznavstva i turyzmu v Ostrozi ta na Volyni. Naukovyi zbirnyk, 2, 303.

Karpets, M. (2017). Yevreiskyi Ostroh: istorii, yaki varto rozpovidaty (Interviu). Ostroh info. Retrieved from https://ostroh.info/publications/intervyu/yevrejskyj-ostrog-istoriyi-yaki-varto-rozpovidaty-intervyu/.

Karpovets, M. (2014). Misto yak svit liudskoho buttia. Ostroh: Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”.

Klymchuk, A.-A. (2011). Nekropoli Ostroha. Istoriia muzeinytstva, pamiatkookhoronnoi spravy, kraieznavstva i turyzmu v Ostrozi ta na Volyni, 3, 223–229.

Kobrynovych, M. (2018). Pamiataty te, choho ne bachyly. (Post)pamiat pro istoriiu yevreiv Lvova. Mistosite. https://mistosite.org.ua/ru/articles/pamiataty-te-choho-ne-bachyly-postpamiat-pro-istoriiu-ievreiv-lvova.

Kravchuk, K. (2017). Kliuch vid synahohy. Lehenda pro Ostrozku synahohu. Vaad Ukrainy. Retrieved from http://vaadua.org/news/klyuch-vid-sinagogi-legenda-pro-ostrozku-sinagogu.

Kyrydon, A. (2013). Prostir pamiati: instrumentalizatsiia poniattia. Ukraina-Yevropa-Svit. Mizhnarodnyi zbirnyk naukovykh prats. Seriia: Istoriia, mizhnarodni vidnosyny, 12, 203–208.

Kyrydon, A. (2017). Studii pamiati v prostori suchasnoho humanitarnoho znannia. Mizhdystsyplinarni humanitarni studii. Ser.: Istorychni nauky, 3, 195–198.

Liutyi, T. (2019). Hlybyny kulturnoi pamiati. Verbum, 16. Retrieved from https://www.verbum.com.ua/01/2019/how-we-remember/depths-of-memory/.

Manko, M., & Shpizel, R. (2001). Pamiatky yevreiskoi istorii ta kultury v zibranni Derzhavnoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka Ostroha. Materialy IKh mizhnarodnoi naukovoi konferentsii “Dolia yevreiskoi dukhovnoi ta materialnoi spadshchyny v KhKh stolitti”. Retrieved from http://judaica.kiev.ua/old/Conference/Conf67.htm.

Manko, M. (2013). Perspektyvy stvorennia muzeiu yevreiskoi istorii ta kultury v skladi Derzhavnoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka m. Ostroh. Ostrozkyi kraieznavchyi zbirnyk, 6, 458–463.

Monolatii, I. (2018). Odesa yak mnemonichnyi symvol. Zbruc. Retrieved from https://zbruc.eu/node/83033.

Nora, P. (1999). Problematika mest pamyati. Frantsiya-pamyat. Sankt-Peterburg: Izdatelstvo Sankt-Peterburskogo universiteta.

“Ostrog”. (2009). In Sh. Bronstein (Transl.), Encyclopedia of Jewish Communities in Poland, V. Yad Vashem, Jerusalem.

Ostroh u Druhii svitovii viini. Derzhavnyi Ostrozkyi istoryko-kulturnyi zapovidnyk mista Ostroha. Retrieved from: https://ostrohcastle.com.ua/ostrog-u-drugij-svitovij-vijni/.

Ostroh: u tini istorii. Youtube. Retrieved from: https://www.youtube.com/watch?v=-dzwL1XEU7A.

Ozhe, M. (2017). Ne-mesta. Vvedeniye v antropologiyu gipermoderna. Moskva: Novoye literaturnoye obozreniye.

Perlshteyn. A. (1847). Opisaniye goroda Ostroga. Chteniya v Imperatorskom obshchestve istorii i drevnostey rossiyskikh pri Moskovskom universitete, god 3, 4, 137–142.

“Prostir synahoh” v Ostrozi? Yak vidnovliuiut naibilshu yevreisku sviatyniu u misti. (2017). Ostroh info. Retrieved from https://ostroh.info/publications/intervyu/prostir-synagog-v-ostrozi/.

Romanyshyn, V. (2011). Heopoetyka yak khudozhnia topohrafiia ta teoretychna refleksiia nad literaturnym chasoprostorom. Problemy humanitarnykh nauk, 28, 242–253.

Rouble Blair, A. (2005). Creating Diversity Capital: Transnational Migrants in Montreal, Washington and Kyiv. Washington, D.C.: Woodrow Wilson Center Press; Baltimore: Johns Hopkins University Press.

Semenova, V. (2009). Kartirovaniye gorodskogo prostranstva: osnovnyye podkhody k vizualnomu analizu. In P. Romanov, & E. Yarskaya-Smirnova (Eds.), Vizualnaya antropologiya: gorodskiye karty pamyati. Moskva: OOO “Variant”. TsSPGI.

Shpizel, R. (2004). Neobychnaya i tragicheskaya sudba pamyatnika na mogile S. Edelsa (Marshuye) v Ostroge. Ostrozkyi kraieznavchyi zbirnyk, 1, 38–39.

Smyrnov, A. (2016). Spohady Fedora Interhoiza yak dzherelo z istorii Holokostu na Ostrozhchyni. Ostrozkyi naukovyi zbirnyk. Yuvileine vydannia do 100-richchia vidkryttia muzeiu v Ostrozi 1916 – 11 (24) serpnia – 2016, 280–286.

Sodaro, E. (2019). Memorialnyye muzei: vozniknoveniye novoy formy. Novoye literaturnoye obozreniye, 6, (128). Retrieved from https://www.nlobooks.ru/magazines/neprikosnovennyy_zapas/128_nz_6_2019/article/21885/.

Trofymovych, V., & Ivanov, S. (2015). Holokost na okupovanii Volyni. Viiskovo-naukovyi visnyk, 24, 74–101.

“U Rivnenskii oblasti politsiia pochala rozsliduvaty fakt poshkodzhennia kaplytsi na yevreiskomu kladovyshchi”. (2018). UNIAN. Retrieved from https://religions.unian.ua/judaism/10102481-u-rivnenskiy-oblasti-policiya-pochala-rozsliduvati-fakt-poshkodzhennya-kaplici-na-yevreyskomu-kladovishchi.html.

Usatenko, I. (2018). Bilia vytokiv vinnytskoho mifu. Ukraina moderna. Retrieved from http://uamoderna.com/demontazh-pamyati/usatenko-vinnytsia.

“V Ostrozi svastyku namaliuvaly na stendi, yakyi vstanovleno na budynku Marshada – naistarishomu kamianomu budynku v misti”. (2020). Rivne vechirnie. Retrieved from https://rivnepost.rv.ua/news/oskvernili-svastikoyu-budinok-rabina-maharsho.

Опубліковано
2020-07-23
Як цитувати
Семерин, Х. (2020). МЕМОРІАЛІЗАЦІЯ ГОЛОКОСТУ В ОСТРОЗІ: МІСЦЯ І ПРОСТОРИ ПАМ’ЯТІ ТА (КО)МЕМОРАТИВНІ ПРАКТИКИ РОБОТИ З НИМИ. City History, Culture, Society, (9 (2), 126-140. https://doi.org/10.15407/mics2020.09.126