ХРОНІКА ХЕРСОНСЬКОГО ГЕТТО (1941 р.)

  • Юрій Капарулін Херсонський державний університет
Ключові слова: гетто, Херсон, Південь України, Голокост

Анотація

Після встановлення нацистського окупаційного режиму в містах України було створено десятки єврейських гетто. Більшість із них досі залишаються «білими плямами» на тлі історії міського простору. У статті розглянуто історію гетто у Херсоні. Встановлено, що від самого початку нацистська адміністрація не планувала довгострокового існування гетто, а його мешканців мали знищити у найкоротші строки.

Актуальність запропонованої теми зумовлено необхідністю вивчення маловідомих сторінок місцевої історії, які мають допомогти осмислити сучасний міський простір із його минулим та сприяти формуванню сучасної політики пам’яті. Історія херсонського гетто десятиліттями залишалася маловідомою широкому загалу і досі не була темою спеціального історичного дослідження. Це можна пояснити низкою об’єктивних факторів. Більшість головних свідків організації та ліквідації гетто знищили нацисти. Гетто існувало дуже короткий час (близько одного місяця) в умовах ізоляції та комендантської години; спілкування його мешканців із іншим населенням міста максимально обмежили. У післявоєнні роки російська влада з політичних міркувань не розглядала трагедію єврейського народу як окрему проблему.

Зібрано та опрацьовано комплекс джерел, які дають змогу охарактеризувати обставини створення гетто, повсякденне життя у ньому та процес його ліквідації.

Визначено, що створювали та ліквідовували гетто члени зондеркоманди 11а айнзацгрупи Д поліції безпеки СД. За наказами нацистів у місті сформували єврейську раду («юденрат»), діяльність якої передбачала облік єврейського населення міста та переведення його до гетто. Прослідковано поведінку та адаптацію мешканців міста до життя в умовах окупації, зокрема зміну їхніх соціальних ролей. Наведено приклади, які свідчать про стратегії виживання і свідомий колабораціонізм.

Посилання

Boris Borisenko. Interview 43106. Visual History Archive. USC Shoah Foundation Institute. Accessed online at the United States Holocaust Memorial Museum on [Jan 25 2019].

Ekskursiya s Vainshteinom Eduardom Borysovychem (chast 2). (2012). Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=x219ZTak_lY.

Gesin, M. (2003). Holocaust: the reality of genocide in Southern Ukraine. Ann Arbor, Mich. University Microfilms International.

Grigorii Itskovich. Interview 49512. Visual History Archive. USC Shoah Foundation Institute. Accessed online at the United States Holocaust Memorial Museum on [Jan 25 2019].

Hrynevych, V. (2007). Suspilno-poilitchyni nastroi naselennia Ukrainy v roky Druhoi svitovoi viiny: istoriohrafichni notatky. Problemy istorii Ukrainy: fakty, sudzhennia, poshuky, 16, 405–434.

Hrynevych, V. (2011). Popered batka v peklo. Tyzhden, 199. Retrieved from https://tyzhden.ua/History/28880.

Kabuzan, V. (1974). The population of the Bessarabian region and the left-bank districts of Transnistria: (end of XVIII – first half of XIX century). Chisinau: Shtiintsa.

Klavdiia Didenko. Interview 43299. Visual History Archive. USC Shoah Foundation Institute. Accessed online at the United States Holocaust Memorial Museum on [Jan 25 2019].

Kruhlov, A. (2002). Sbornyk dokumentov y materyalov ob unychtozhenyy natsystamy evreev Ukrayny v 1941–1944 hh. Kyiv: Yn-t yudayky.

Kruhlov, A., Umanskyi, A., & Shchupak, Y. (2016). Kholokost v Ukrayne: Reikhskomyssaryat “Ukrayna”, Hubernatorstvo “Transnystryia”. Dnypro: Ukraynskyi ynstytut yzuchenyia Kholokosta “Tkuma”.

Mikhman, D. (2011). The Emergence of Jewish ghettos during the Holocaust. Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511779077

Nepomniashchyi, B. (2004). Kherson evreiskyi: trahedyy y sudbi. Kherson: Oldy-plius.

Nikolai Dorozhinskii. Interview 26257. Visual History Archive. USC Shoah Foundation Institute. Accessed online at the United States Holocaust Memorial Museum on [Jan 25 2019].

Petrovsky-Shtern, Y., & Magocsi, P. R. (2016). Ievrei i ukraintsi: tysiacha rokiv spivisnuvanni. Valerii Padiak.

Raisa Kuchurenko. Interview 46908. Visual History Archive. USC Shoah Foundation Institute. Accessed online at the United States Holocaust Memorial Museum on [Jan 25 2019].

Steinhart, E. (2015). Conrad. The Holocaust and Germanization of Ukraine. Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9781107447783

Stukalova, O. (2013). Storinky bezsmertia. 1941–1945 rr. Kherson: Ailant.

The National Archives and Records Administration (NARA). T 314, roll 1337.

The United States Holocaust Memorial Museum encyclopedia of camps and ghettos, 1933–1945. (2009). Vol. 2. Ghettos in German-Occupied Eastern Europe (Geoffrey P. Megargee, Martin Dean, Eds.). Bloomington, Ind.: Indiana University Press; Washington, D.C.: United States Holocaust Memorial Museum.

Vsesojuznaja perepis’ naselenija 1939 goda. Nacional’nyj sostav naselenija rajonov, gorodov i krupnyh sel sojuznyh respublik SSSR. Demoskop. Retrieved from http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=306.

Опубліковано
2020-07-23
Як цитувати
Капарулін, Ю. (2020). ХРОНІКА ХЕРСОНСЬКОГО ГЕТТО (1941 р.). City History, Culture, Society, (9 (2), 88-104. https://doi.org/10.15407/mics2020.09.088