БЕНЕФЕЦІАРИ ГОЛОКОСТУ: РОЛЬ «СУСІДІВ» У ПОГРАБУВАННІ ЄВРЕЇВ ВОЛИНІ В ПЕРІОД НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ

  • Петро Долганов Рівненський державний гуманітарний університет
Ключові слова: Голокост, політекономія геноциду, пограбування євреїв, Західна Волинь, Голокост в Україні

Анотація

У статті досліджено випадки пограбування жертв Голокосту у трьох невеликих містечках Західної Волині: Дубровиці, Корці й Костополі. Такі дії, окрім фінансування німецької мілітарної машини та збагачення німців, слугували легітимації геноциду й серед місцевого населення, його заохоченню до колаборації.

На поведінку частини населення під час організації злочину в Костополі, Корці та Дубровиці впливали економічні чинники. Вже на початковому етапі Голокосту мешканці цих містечок долучилися до грабунку єврейських сусідів під час погромницьких акцій наприкінці червня – на початку липня 1941 р. У процесі створення гетто відбувалися стихійні пограбування помешкань жертв і «легалізована» нацистською окупаційною владою торгівля їхнім майном (переважно одягом і побутовими речами).

У період існування гетто в Костополі, Дубровиці та Корці тутешнє населення (переважно селяни) активно долучилося до нерівноцінних торгових обмінів із єврейськими бранцями. В обмін на одяг, взуття, прикраси та гроші селяни приносили євреям їжу. Коли кошти закінчувалися, євреї пропонували свою працю в обмін на їжу. Таку взаємодію значно легше було організувати бранцям гетто відкритого типу в Корці та Дубровиці. Голод у гетто був найстрашнішим тоді, коли в мешканців закінчувалися цінні речі, за які можна було вимінювати продовольство, а селяни втрачали інтерес надалі приносити їжу.

На етапі знищення гетто в усіх трьох містечках відбувалися стихійні пограбування будинків убитих євреїв. Після ліквідаційних акцій щоразу розпочиналася торгівля єврейським майном (переважно одягом, меблями й нерухомістю). «Легалізовану» нацистською окупаційною владою торгівлю у Дубровиці та Костополі здійснювали працівники міських управ (це були переважно місцеві українці). Найбільшу вигоду мали сусіди євреїв (українці й поляки), що мешкали у цих містах і довколишніх селах. У Корці торгівлю майном убитих євреїв контролювала районна управа, а участь у ній брали переважно місцеві українські селяни. Окрім фізичних осіб, у цьому районі участь у придбанні меблів і будинків жертв Голокосту брали й українські організації (сільські філії товариства «Просвіта», українські школи тощо).

Доля тих євреїв, яким вдалося утекти з гетто або місць розстрілів, залежала від ставлення місцевого населення. Мешканці довколишніх сіл по-різному ставилися до жертв, які мусили переховуватися поза межами гетто. Зокрема, селяни і містяни в нечисленних випадках безкорисливо переховували жертв (поведінка рятівників), надавали прихисток або їжу, допомагали євреям з метою отримання якихось зиску (використання жертв Голокосту як робочої сили, нерівноцінні обміни їжі на матеріальні цінності), переховували за гроші або інші цінності, видавали представникам окупаційної влади жертв в обмін на матеріальну вигоду (яка зазвичай вимірювалася такими дефіцитними у воєнний час товарами, як керосин, спиртні напої, сіль і цукор) і навіть брали активну участь у виявленні місць переховування євреїв як за винагороду, так і незначні кар’єрні преференції. Як засвідчують спогади жертв Голокосту, значна частина українських і польських селян вибудовували різноманітні моделі взаємодії з жертвами Голокосту саме з метою отримати вигоду. В одних випадках це допомагало жертвам вижити (допомога в обмін на матеріальні речі). В інших – призводило до катастрофи. Хай там як, а «праведна» поведінка траплялася значно рідше, ніж та, що була мотивована економічним зиском

Посилання

Bajohr, Frank. (2001). Parvenüs und Profiteure. Korruption in der NS-Zeit. Frankfurt: Fischer.

Bajohr, Frank. (2002). “Aryanisation” in Hamburg: The Economic Exclusion of Jews and the Confiscation of Their Property in Nazi Germany. (George Wilkes, Trans.). New York: Berghahn.

Bartov, Omer. (2008). Eastern Europe as a Site of Genocide. Contemporary Issues in Historical Perspective. The Journal of Modern History, 80 (September), 557–593. DOI: https://doi.org/10.1086/589591

Bartov, Omer. (2013). Communal Genocide. Personal Accounts of the Destruction of Buczacz, Eastern Galicia, 1941–1944. In Shatterzone of Empires. Coexistence and Violence in the German, Habsburg, Russian, and Ottoman Borderlands (pp. 399–420). Bloomington and Indianapolis: Indiana University Press.

Bartov, Omer. (2018). Anatomy of a Genocide: The Life and Death of a Town Called Buczacz. New York, London, Toronto, Sydney, New Delhi: Simon Schuster.

Browning, Christopher R. (2001). Ordinary Men. London: Penguin Books, 2001.

Confiscation of Jewish Property in Europe, 1933–1945. New Sources and Perspectives. Symposium Proceedings. (2003). Washington DC: Center for Advanced Holocaust Studies United States Holocaust Memorial Museum.

Dean, Martin. (2008). Robbing the Jews. The Confiscation of Jewish Property in the Holocaust, 1933–1945. New York: Cambridge University Press, United States Holocaust Memorial Museum.

Dolhanov, P. (2018). “Svii do svoho po svoie”: sotsialno-ekonomichnyi vymir natsiotvorchykh stratehii ukraintsiv u mizhvoiennii Polshchi. Rivne: Volynski Oberehy.

Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945. (2012). Volume II. Ghettos in German-Occupied Eastern Europe. Part B. Bloomington and Indianapolis: Indiana University Press in association with the United States Holocaust Memorial Museum.

Feldman, Gerald, & Seibel, Wolfgang. (2005). Networks of Persecution: Business, Bureaucracy, and the Organization of the Holocaust. New York: Berghahn Books.

Goldhagen, Daniel Jonan. (1997). Hitler’s Willing Executioners. Ordinary Germans and the Holocaust. New York: A Division of Random House, INC.

Grabowski, Jan. (2008). Rescue for money. Paid helpers in Poland, 1939–1945. Yad Vashem; Jerusalem: Search and Research.

Grabowski, Jan. (2013). Hunt for the Jews. Betrayal and Murder in German-Occupied Poland. Bloomington: Indiana University Press.

Gross, Jan T. (2017). Opportunistic Killings and Plunder of Jews by Their Neighbors – a Norm or an Exception in German Occupied Europe. In Lessons and Legacies XII. New Directions in Holocaust Research and Education (pp. 3–30). Northwestern University Press, Evanston, Illinois. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctv47w5zs.5

Icchak, Cukierman. (2000). Nadmiar Pamięci (siedem owych lat). Wspomnienia, 1939–1946. Warsaw: Wydawnictwo Naukowe PWN.

Ionescu, Stefan Cristian. (2016). “Californian” Colonists versus Local Profiteers? The Competition for Jewish Property During the Economic Colonization of Bukovina, 1941–1943. Yad Vashem Studies, 44 (2), 121–145.

Kapas, І. (2012). Hetto u Dubrovytsi za materialamy arkhivno-kryminalnoi spravy Khaima Syhala. Holokost i suchasnist. Studii v Ukraini i sviti, 1 (11), 78–103.

Marchuk, I. Napersnyi khrest sviashchenyka Mykhaila Pavlovskoho ta persha prysiaha UPA na Volyni. Volyn, 1094. Retrieved from: http://volyn.rivne.com/ua/2212?act=print.

McBride, Jared Graham. (2014). “A Sea of Blood and Tears”: Ethnic Diversity and Mass Violence in Nazi-Occupied Volhynia, Ukraine, 1941–1944 (Doctoral dissertation). University of California, Los Angeles.

Pavlovskyi, М. (1942). Ukraina I Zhydy. Kostopilski Visti, 15 Liutoho, 2.

Rozsharuvannia ukrainskoho suspilstva. (1942). Kostopilski Visti, 18 Zhovtnia, 4.

Slavni ukrainski kuptsi-chumaky. (1942). Kostopilski Visti, 27 Veresniasnia, 2.

Spector, Shmuel. (1990). The Holocaust of Volhynian Jews, 1941–1944. Jerusalem: Yad Vashem, Federation of Volhynian Jews.

Struve, Kai. (2016). Anti-Jewish Violence in the Summer of 1941 in Eastern Galicia and Beyond. In Romania and the Holocaust. Events, context aftermath. Stuttgart: Ibidem-Verlag.

Tooze, Adam. (2008). The Wages of Destruction: The Making and Breaking of the Nazi Economy. New York: Penguin Books.

Ukrainska sluzhba pratsi dbaie pro dorist remisnykiv. (1943). Kostopilski Visti, 11 Lypnia, 2.

Wylegala, Anna. (2016). About “Jewish Things”. Jewish Property in Eastern Galicia During World War II. Yad Vashem Studies, 44 (2), 83–120.

Опубліковано
2020-07-23
Як цитувати
Долганов, П. (2020). БЕНЕФЕЦІАРИ ГОЛОКОСТУ: РОЛЬ «СУСІДІВ» У ПОГРАБУВАННІ ЄВРЕЇВ ВОЛИНІ В ПЕРІОД НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ. City History, Culture, Society, (9 (2), 46-87. https://doi.org/10.15407/mics2020.09.046