ТРАНСФОРМАЦІЯ «МІСЦЬ ПАМ’ЯТІ» В КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ ПОСТРАДЯНСЬКОГО КИЄВА (на прикладі вулиці Січневого Повстання)

  • Яна Примаченко Insitute of History of Ukraine NASU
Ключові слова: місця пам’яті, культурний простір, Січневе повстання, УНР, Українська революція, Голодомор, Друга світова війна

Анотація

У статті аналізується трансформація «місць пам’яті» та культурного простору  пострадянського Києва на прикладі колишньої вулиці Січневого повстання. У фокусі уваги три ключові для України історичні події ХХ століття: українська революція 1917–1921 років, Голодомор і Друга світова війна. Авторка показує, як трансформувалися радянські «місця пам’яті» протягом майже тридцяти років української незалежності, змінювалися їх значення, ідеологічні конотації та культурні репрезентації.

Колишня вулиця Січневого повстання, що нині складається з двох відрізків – вулиці Івана Мазепи і Лаврської, – тривалий час позначала знакові для радянської історії події: Жовтневу революцію і громадянську та Другу світову війни. Вбудовані у давньоруський історичний простір Києва Парк Вічної Слави та Меморіальний комплекс «Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років» (нині – «Національний музей історії України у Другій світовій війні») мали транслювати головну для СРСР історичну подію. Після здобуття Україною незалежності простір вздовж колишньої вулиці Січневого повстання зазнав значних трансформацій. Відбулися актуалізація вже існуючих і відкриття забутих та викреслених подій.

Посилання

1992: Ostanniy Prezydent UNR peredaye kleynody Kravchuku. (2012). Otrymano 22 sichnya 2012 p. z Istorychna pravda: http://www.istpravda.com.ua/videos/2012/01/22/69657/

Administratsiya Prezydenta vidmovylasya vid ideyi perepokhovanʹ u Parku Vichnoyi Slavy . (18 serpnya 2015 p.). Otrymano 18 serpnya 2015 p. z Radio Svoboda: https://www.radiosvoboda.org/a/news/27195800.html

Bondarenko, K. (14 Zhovtenʹ 2002 p.). Desyateletye pod znakom Kuchmy. Otrymano z Ukrayinsʹka pravda: https://www.pravda.com.ua/rus/news/2002/10/14/4369897/

Buryak, L. (2013). Pamʺyatʹ v kulʹturnomu prostori mista (kyyivsʹkyy kontekst). Natsionalʹna ta istorychna pamʺyatʹ. Zbirnyk naukovykh pratsʹ(8(8)), 94-102.

V Kyeve vozle metro Arsenalʹnaya demontyruyut lehendarnyy pamyatnyk pushke. . (2017). Otrymano z Strana.ua: https://strana.ua/news/52934-v-kieve-pamyatnik-pushke-s-arsenalnoj-zaberut-v-muzej.html

V Kyeve poyavylysʹ dva novykh pamyatnyka heroyam SSSR . (travenʹ 2013 p.). Otrymano z TSN : https://tsn.ua/ru/kyiv/v-kieve-poyavilis-dva-novyh-pamyatnika-geroyam-sssr-303733.html

Verstyuk, V., & Skalʹsʹkyy, V. (2010). Ukrayinsʹka revolyutsiya 1917–1921 rr. u politytsi formuvannya natsionalʹnoyi pamʺyati u 2007–2010 rr. . Problemy vyvchennya istoriyi Ukrayinsʹkoyi revolyutsiyi 1917–1921 rokiv(5), 5-22.

Hrynevych, V. (17 bereznya 2016 p.). Viyna pamʺyatey yak konflikt postkolonialʹnoho ta impersʹkoho dyskursiv. Otrymano z Ukrayina moderna: http://uamoderna.com/blogy/vladislav-grinevich/memory-wars-imperial-discourses

Hrytsak, YA. (2011). Istoriya i pamʺyatʹ: amneziya, ambivalentnistʹ, aktyvizatsiya. u Ukrayina: protsesy natsiyetvorennya. Kyyiv: K.I.S.

Ekspozytsiyni. (2019, veresenʹ 09). Retrieved from Memorialʹnyy kompleks «Natsionalʹnyy muzey istoriyi Ukrayiny u Druhiy svitoviy viyni»: https://www.warmuseum.kiev.ua/_ua/_other_projects/ato/ato_projects/expositions/

Zakon Ukrayiny «Pro pravonastupnytstvo Ukrayiny». (1991). Otrymano z Verkhovna Rada Ukrayiny: https://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1543-12

Kasʹyanov, H. (2018). Prezydent («Past Continuous: istorychna polityka 1980-kh – 2000-kh rokiv») . Otrymano z Historians.in.ua: http://www.historians.in.ua/index.php/en/istoriya-i-pamyat-vazhki-pitannya/2232-past-continuous-istorichna-politika-1980-kh-2000-kh-rr-ukrajina-ta-su

Klymenko, O. (07 Lystopad 2016 p.). Zhovtneva revolyutsiya yak radyansʹkyy «proekt pamʺyati» 1920-kh rr. . Otrymano z Ukrayina moderna: http://uamoderna.com/md/klymenko-revolution

Kolektsiyi. (2019, veresenʹ 2019). Retrieved from Memorialʹnyy kompleks «Natsionalʹnyy muzey istoriyi Ukrayiny u Druhiy svitoviy viyni»: https://www.warmuseum.kiev.ua/_ua/_other_projects/ato/ato_collections/

Korolʹov, H. (2011). Ukraynskaya revolyutsyya 1917–1921 hh.: myfy sovremennykov, obrazy y predstavlenyya v ystoryohrafyy. . Ab imperio(4), 357-375.

Malynova, O. (2015). Velykaya Otechestvennaya voyna kak symvolycheskyy resurs: évolyutsyya otobrazhenyya v ofytsyalʹnoy rytoryke 2000–2010 hh. Rossyya y sovremennyy myr(2(87)), 6-29.

Martynov, A. (2003). Afhansʹka viyna. u Entsyklopediya istoriyi Ukrayiny. T.1: A-V. Kyyiv: Naukova dumka.

Ekspozytsiya «Na Chuzhykh viynakh» (2019). Otrymano z: Memorialʹnyy kompleks «Natsionalʹnyy muzey istoriyi Ukrayiny u Druhiy svitoviy viyni». https://www.warmuseum.kiev.ua/_ua/expositions/relic_expo/

Mystetsʹkyy Arsenal. (2020). Istoriya stvorennya . Otrymano 17 sichnya 2020 p. z https://artarsenal.in.ua/uk/istoriya/

Misiya Instytutsiyi. (2003). Retrieved veresnya 04 , 2003, from «Mystetsʹkyy arsenal»: https://artarsenal.in.ua/uk/pro-nas/misiya/

Natsionalisty pereymenuvaly pamʺyatnyk z harmatoyu na Arsenalʹniy ploshchi. (18 chervenʹ 2019 p.). Otrymano z Khmarochos: https://hmarochos.kiev.ua/2019/06/18/natsionalisty-perejmenuvaly-pam-yatnyk-z-garmatoyu-na-arsenalnij-ploshhi-foto/

Oleksiychenko, N., & Hatalʹsʹka, N.& ta in. (2017). Memorialʹni parky Kyyeva. Bila Tserkva: Vydavetsʹ Pshonkivsʹkyy O. V.

Park Vichnoyi Slavy v memorialʹnomu prostori Kyyeva. (2018). Otrymano 09 veresnya 2019 p. z Memorialʹnyy kompleks «Natsionalʹnyy Muzey istoriyi Ukrayiny u Druhiy svitoviy viyni»: https://www.warmuseum.kiev.ua/_ua/martirolog/necropolis/1_park_slavi/

Prezydent proholosyv 2017 rik Rokom ukrayinsʹkoyi revolyutsiyi 1917–1921 rokiv. . (22 sichenʹ 2016 p.). Otrymano z Administratsiya Prezydenta Ukrayiny: http://www.president.gov.ua/news/prezident-progolosiv-2017-rik-rokom-ukrayinskoyi-revolyuciyi-36651

Prymachenko, YA. (2017). 42 milʹyony – ihryshcha na krovi . Otrymano 24 lyutoho 2017 p. z Historians.in.ua: http://www.historians.in.ua/index.php/en/avtorska-kolonka/2120-yana-prymachenko-42-miliony-ihryshcha-na-krovi

Sichnevoho Povstannya . (09 veresenʹ 2019 p.). Otrymano z Zvid pamʺyatok istoriyi ta kulʹtury: http://pamyatky.kiev.ua/streets/sichnevogo-povstannya

Sʹohodni v Ukrayini vidznachayutʹ denʹ Pamʺyati ta Prymyrennya . (2019, travnya 08 ). Retrieved from Hlavkom : https://glavcom.ua/news/sogodni-v-ukrajini-vidznachayut-den-pamyati-ta-primirennya-591923.html

U Kyyevi vidkryvayutʹ muzey «Stanovlennya ukrayinsʹkoyi natsiyi» . (03 serpenʹ 2019 p.). Otrymano z Ukrinform : https://www.ukrinform.ua/rubric-kyiv/2753578-u-kievi-vidkrivaut-muzej-stanovlenna-ukrainskoi-nacii.html

Ulytsa Mazepy stala Lavrskoy. . (08 lypnya 2010 p.). Otrymano 15 Sichenʹ 2020 p. z Sehodnya : https://kiev.segodnya.ua/kpower/ulitsa-mazepy-ctala-lavrckoj.html

Ulytsu Mazepy v Kyeve pereymenovaly v Lavrskuyu. (08 lypnya 2010 p.). Otrymano z Tsenzor.Net : https://censor.net.ua/news/126174/ulitsu_mazepy_v_kieve_pereimenovali_v_lavrskuyu

Ulytsu Yanvarskoho Vosstanyya pereymenovaly… eshche 10 let nazad! . (2007). Otrymano 27 Zhovtenʹ 2007 p. z Sehodnya: https://kiev.segodnya.ua/kpower/ulitsu-janvarckoho-vocctanija-pereimenovali%E2%80%A6-eshche-10-let-nazad.html

Shapoval, YU. (2017). Khocha represovanyy ne buv. Oleksandr Dovzhenko u svitli yoho spravy-formulyara. u Represovani kinematohrafisty. Aktualʹna pamʺyatʹ. Statti y dokumenty. (ss. 46-49). Kyyiv: Redaktsiya zhurnalu «Kino-Teatr», «Art Knyha».

Shtohryn, I. (2010). Chomu v Kyyevi pereymenuvaly vulytsyu Ivana Mazepy? . Otrymano 14 lypnya 2014 p. z https://www.radiosvoboda.org/a/2099001.html

Опубліковано
2020-06-17
Як цитувати
Примаченко, Я. (2020). ТРАНСФОРМАЦІЯ «МІСЦЬ ПАМ’ЯТІ» В КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ ПОСТРАДЯНСЬКОГО КИЄВА (на прикладі вулиці Січневого Повстання). City History, Culture, Society, (8), 54-70. https://doi.org/10.15407/mics2020.08.054
Розділ
Київ – місто для/без держави