МУЗЕЙНИЦТВО В КИЄВІ (1830-ті – 1919 рр.): ФОРМУВАННЯ, РОЗВИТОК, ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІД ЧАС РЕВОЛЮЦІЇ

  • Ігор Дворкін Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Ключові слова: музейництво, національний музей, державна влада, український національний рух

Анотація

У статті аналізується діяльність київських музеїв в імперський період, а також трансформацій, що відбуваються в музейній галузі в період революційних подій (1917–1919 рр.). Розглядатиметься вплив державної влади та українського національного руху на розвиток музейної галузі на прикладі найбільших київських музеїв. Київ імперського періоду був важливим центром російської культури і влади. В імперській політиці  щодо українських земель місто Київ мало важливе значення. Водночас Київ був центром українофільства в Російській імперії, залучаючи прихильників українського руху. Київ не мав столичного статусу фактично, але для українофілів, безумовно, вирізнявся серед інших українських міст.  Найбільшими музейними закладами міста були  Церковно-археологічний музей при Київській духовній академії та Київський міський (художньо-промисловий і науковий) музеї. У статті історія музеїв розглядається крізь призму аналізу внеску центральної та місцевої влади в розбудову й подальшу діяльність музейних установ. В імперський період з точки зору влади, яка діяла у визначеній парадигмі невизнання українців окремим народом, музейні установи мали бути російськими. Для українофільської інтелігенції Російської імперії музейні установи мали великий потенціал у дослідженні історії та культури українських земель. У період революції Київ уже фактично стає столицею. Тепер українська влада, яка щойно постала, й розбудовники музейної справи могли розглядати Київ зі спільних позицій. Історія й культура тепер були важливим важелем легітимації нової влади, яка, завдяки впливу української інтелігенції, розуміла можливості музейної галузі. Ключове місце в цьому процесі мало належати Українському національному музею.

Посилання

Antonovich, V. B. (1884). Muzej drevnostej . Istoriko–statisticheskie zapiski ob uchenyh i uchebno–vspomogatelnyh uchrezhdeniyah imperatorskogo universiteta sv. Vladimira (pod red. V. S. Ikonnikova). Kiev.

Aristov, V. (2010). Ukrayinofily: mizh derzhavnym i «natsional’nym». Retrieved from: http:// archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_ gum/naukma/Ist/2010_104/04_ aristov_vyu.pdf

Aronsson, P., Elgenius, G. (2015). Making museums and nations. National Museums and Nation-Building in Europe 1750-2010. Mobilization and legitimacy, continuity and change (Aronsson P., Elgenius G. Ed). London and New York: Routledge.

Berger, S. (2015). National museums in between nationalism, imperialism and regionalism, 1750–1914. National Museums and Nation-Building in Europe 1750-2010. Mobilization and legitimacy, continuity and change (Aronsson P., Elgenius G. Ed). London and New York: Routledge.

Dany`levy`ch V. (1997). Prof. V. B. Antonovy`ch ta Arxeologichny`j muzej I. N. O. Sy`n Ukrayiny`: Volody`my`r Bonifatijovy`ch Antonovy`ch (T. 2). Ky`yiv: Zapovit.

Dvorkin I. (2017). Muzejni ustanovy` v ukrayins`komu nacional`nomu rusi Naddnipryanshhy`ny` napry`kinci XIX – na pochatku XX st. Misto: istoriya, kul`tura, suspil`stvo (1(3)), 83-91

Ernst F. (1929). Yak zby`raly`sya malyars`ki tvory` Shevchenka u Vseukrayins`komu istory`chnomu muzeyi im. Shevchenka. Zhy`ttya j revolyuciya (Kn. 3), 122-130.

Fedorova, L.D. (2011). Zapy`ska Adriana Prahova «Kakoj muzej nuzhen y` vozmozhen v Ky`eve» u konteksti istoriyi zasnuvannya v Ky`yevi krajovogo muzeyu. Ky`yivs`ka starovy`na (3), 82-94

Fedorova, L.D. (2015). Pry`vatni zibrannya ukrayins`koyi starovy`ny` Vasy`lya ta My`koly` Tarnovs`ky`x u konteksti istoriyi muzejnoyi spravy` Ky`yeva. Ukrayins`ky`j istory`chny`j zhurnal (6.).

Hamm, M. F. (1993). Kiev: a portrait, 1800-1917. Princeton, NJ: Princeton University Press.

Katalog zberezheny`x pam'yatok Ky`yivs`kogo cerkovno–arxeologichnogo muzeyu 1872 – 1920 rr. (2002). Ky`yiv: Nacion. Ky`yevo-Pechers`ky`j ist.-kul`t. zapovidny`k.

Kievskij hudozhestvenno–promyshlennyj i nauchnyj muzej imperatora Nikolaya Aleksandrovicha. (1905). Kiev.

Kolesnikova, V.V.(2004). V. Xvojka ta zasnuvannya arxeologichnogo viddilu Ky`yivs`kogo mis`kogo muzeyu. Istory`chny`j zhurnal (10–11), 49–56

Kovtanyuk, N. (2005). Golovny`j muzej istoriyi Ukrayiny`. Pam'yat` stolit` (1).

[Lazarevskij A.]. (1893). K istorii budushego Kievskogo muzeya. Kievskaya starina.(T.60). S. 169 – 171.

Man`kovs`ka, R. (1997). Muzejny`cztvo v Ukrayini. Ky`yiv.

Miller, A. (2006). Imperiya Romanovyh i nacionalizm. Esse po metodologii istoricheskogo issledovaniya. Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie.

Nestulya, O. (1994). Bilya vy`tokiv derzhavnoyi sy`stemy` oxorony` pam'yatok kul`tury` v Ukrayini (Doba Central`noyi Rady`, get`manshhy`ny`, Dy`rektoriyi). Ky`yiv : In-t istoriyi Ukrayiny` NANU.

Okseny`ch, M (2006). Storinky` istoriyi Nacional`nogo muzeyu istoriyu Ukrayiny`: viddil „Stary`j Ky`yiv”. Ky`yivs`ka starovy`na (2), 76-84

Osvyashenie i otkrytie Kievskogo hudozhestvenno–promyshlennogo i nauchnogo muzeya imeni imperatora Nikolaya Aleksandrovicha. (1905). Kiev

Otchet Kievskogo hudozhestvenno–promyshlennogo i nauchnogo muzeya imeni gosudarya imperatora Nikolaya Aleksandrovicha za 1909 god.(B.g.). Kiev

Rozovyk, D. F. (2002). Ukrayins`ke kul`turne vidrodzhennya v roky` nacional`no–demokraty`chnoyi revolyuciyi (1917–1920). Ky`yiv: VPCz „Ky`yivs`ky`j universy`tet”.

Shevchuk, V. (2013). Ky`yivs`ke kustarne tovary`stvo i narodni xudozhni promy`sly` Ukrayiny` pochatku XX st. Aktual`ni problemy` my`stecz`koyi prakty`ky` i my`stecztvoznavchoyi nauky` (Vy`p.5), 242-244.

Zaremba, S. (1995). Cerkovno–istory`chne ta arxeologichne tovary`stvo v Ky`yevi. Ky`yivs`ka starovy`na. (1).

Опубліковано
2020-06-17
Як цитувати
Дворкін, І. (2020). МУЗЕЙНИЦТВО В КИЄВІ (1830-ті – 1919 рр.): ФОРМУВАННЯ, РОЗВИТОК, ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІД ЧАС РЕВОЛЮЦІЇ . City History, Culture, Society, (8), 24-35. https://doi.org/10.15407/mics2020.08.024
Розділ
Київ – місто для/без держави