ПРО КУХНЮ АРИСТОКРАТИЧНИХ РОДІВ ГАЛИЧИНИ. МЕНЮ РОДИНИ КНЯЗІВ ЛЮБОМИРСЬКИХ (1907–1912)

  • Ігор Лильо Львівський Національний університет імені Івана Франка
Ключові слова: Любомирські, кухня, меню, аристократи, Галичина

Анотація

Кухня залишається одним із найважливіших елементів самоідентифікації кожного народу. “Ми є тим, що ми їмо”, – відомий вислів античного лікаря та мислителя Гіппократа дає розуміння, чому на територіях Східної Європи, що були окуповані радянською Росією, репресій зазнали навіть гастрономічні практики.Знищити національну ідентичність у всіх її формах. Уніфікувати населення та підкорити його волю за допомогою голоду. Таким було завдання тоталітарного режиму.

Галицька кухня, що є об’єктом нашого вивчення, має багато відмінностей у кожній соціальній групі: селянській, міській, аристократичній. Кожна з них мала свої особливості й відмінності, розвивалась під впливом певних обставин, брала та віддавала щось унікальне. Найменш знаною для українського читача залишається кухня галицьких аристократів. Ми аналізуємо особливості їх гастрономічних преференцій через ретельний аналіз меню, що збереглись у документах з історії аристократичного роду князів Любомирських. Під час дослідження ми використовували антропологічний, історичний та культурологічний методи. Уперше до наукового обігу введено джерельні матеріали, пов’язані з життям Анджея та Елеонори Любомирських у 1907–1912 рр. Вивчення цього питання допоможе покращити наші знання про гастрономічні практики аристократів, а також дізнатися більше про їхнє суспільне оточення, політичну ситуацію, краще зрозуміти зміни, що відбувались у Галичині напередодні Першої світової війни.

Посилання

Boniecki, A. і Reiski, A. (1912). Herbarz polski. Cz. 1: Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. T. 15. Warszawa, Polska.

Braichenko, O. (2018). Kukharski knyhy pochatku ХХ st. yak dzherelo doslidzhennia hastronomichnoi kultury ukraintsiv. Ukrainoznavstvo, 1(66), 30-41. https://doi.org/10.30840/2413-7065.1(66).2018.132667

Cholewianka-Kruszyńska, A. (2002). Biały karnawał. w: Karnawał w dworach i pałacach. Wiadomości Ziemiańskie, (12), 8-9.

Czerniecki, S. (2010). W J. Dumanowski i M. Spychaj (Red.) Compendium ferculorum albo zebranie potraw. Seria: Monumenta Poloniae Culinaria. Polskie zabytki kulinarne. T. I. Warszawa, Polska: Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie.

Czuma, M. і Mazan, L. (2013). Austriackie gadanie czyli encyklopedia Galicyjska. Kraków, Polska: Anabasis.

Dumanowski, J. і Jankowski, R. (2011) Moda bardzo dobra smażenia różnych konfektów i innych słodkości, a także przyrządzania wszelkich potraw, pieczenia chleba i inne sekrety gospodarskie i kuchenne. Seria: Monumenta Poloniae Culinaria. Polskie zabytki kulinarne. T. 2. Warszawa, Polska: Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie.

Dumanowski, J. і Kasprzyk-Chevriaux, M. (2019). Kapłony i szczeżuje. Opowieść o zapomnianej kuchni polskiej. Sękowa, Polska: Wydawnictwo Czarne.

Dział ekonomiczny (1906, Grudnia 10). Słowo Polskie, (561), 9.

Figela, B. (2012). Życie i działalność ordynata prszeworskiego Andrzeja Lubomirskiego w latach 1939-1944. Prszyczynek do bibliografii. Prszeworskie Studia Regionalne, (1), 103.

Franko, O. (1929/2019). Praktychna kukhnia. Kharkiv, Ukraina: Folio.

Fras, Z. (1999). Galicja. Wrocław, Polska: Wydawn. Dolnośląskie.

Gazeta Lwowska (1905), (32), 11. https://doi.org/10.1002/bbpc.19050110118

Hrabar, M. (2014). Sposib zhyttia velykykh zemlevlasnykiv u Skhidnii Halychyni v druhii polovyni ХIХ - na pochatku ХХ st. (na prykladi rodyny Liantskoronskykh). Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka: Seriia "Istoriia", (1), 124-125.

Jędzejewski, S. (2018). Jeszcze jedna bombka eksportowego. Piwo we Lwowie 1840-1939. Kraków, Polska: Wysoki Zamek.

Kochmańska, W. (2017). Krauz Maria Wokół biesiadnego stołu - nazwy potraw w menu biesiadnym. Biesiada i stół w języku i kulturze. W Kuchnia i stół w komunikacji społecznej. Tekst, dyskurs, kultura. Wrocław, Polska: Oficyna Wydawnicza ATUT - Wrocławskie Wydawnictwo Oświatowe.

Kost, B. (2013). Lwowskie Końskie Narodowe. Kurjer Galicyjski, 10 (182).

Król-Mazur, R. M. (2016). Życie towarzyskie Ormian lwowskich od połowy XIX wieku do 1939 roku. RES HISTORICA, (42), 192. https://doi.org/10.17951/rh.2016.42.183-219

Nikolenko, V. (2015). Hastronomichna kultura v protsesakh formuvannia hromadianskoi identychnosti: teoretychnyi ohliad problemy. Hrani, 18 (7), 46-52. https://doi.org/10.15421/1715134

Orłowicz, M. (1919). Ilustrowany prszewodnik po Galicyi, Bukowinie, Spiszu, Orawie i Sląsku Cieszyńskim. Lwów; Sklad Głowny "Ksiaznica Polska".

Rausz M. (2006). Przewodniki po Lwowie i okolicy (1850-1939). Kraków, Polska: Akademia Pedagogiczna.

Rody magnackie Rzeczypospolitej (2009). Warszawa, Polska: PWN.

Rodzina, herbarz szlachty polkiej (1912). T. IX. Warszawa, Polska.

Schnur-Pepłowski, S. (1896). Obrazy z przeszłości Galicji i Krakowa (1772-1858). Lwów: Gubrynowicza i Schmidta.

Sereda, O. (2004). Ruski baly. Nezalezhnyi kulturolohichnyi chasopys "I", (36). Retrieved from http://www.ji.lviv.ua/n36-1texts/sereda.htm.

Szymanderska H. (2014). Kuchnia polska. Potrawy regionalne, świat książki, Warszawa, Polska.

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u Lvovi (TsDIAU u Lvovi), f. 835, spr. 1396-1403, 1411-1415, 1419, 1424.

Tsvek, D. (1960/2013). Solodke pechyvo. Lviv, Ukraina: Vydavnytstvo Staroho Leva.

Tyrowicz, М. і Zdrada, J. (1973). Polski Słownik Biograficzny, Т. XVIII. Warszawa, Polska.

Vasianovych, O. (2008). Tradytsiino-pobutova kultura halytskoi dribnoi shliakhty ХIХ - pochatku ХХ st. u tvorchosti Andriia Chaikovskoho. Narodna tvorchist ta etnohrafiia, (5), 99-105.

Zaklynska, O. (1928/2017). Nova kukhnia vitaminova, Bohuslav, Ukraina: Bohuslavknyha.

Żakowicz, A. (Red.) (2004). Dawna fotografia lwowska 1839-1939. Lwów, Ukraina: Centrum Europy.

Zaprutko-Janicka A. (2017). Dwudziestolecie od kuchni. Kulinarna historia przedwojennej Polski. Kraków, Polska: Znak Horyzont.

Опубліковано
2019-11-25
Як цитувати
Лильо, І. (2019). ПРО КУХНЮ АРИСТОКРАТИЧНИХ РОДІВ ГАЛИЧИНИ. МЕНЮ РОДИНИ КНЯЗІВ ЛЮБОМИРСЬКИХ (1907–1912). City History, Culture, Society, (7), 109-118. https://doi.org/10.15407/mics2019.07.109